Довідник виборця: Що треба знати українцю про підкуп і порушення закону

З огляду на актуальність цього питання Depo.ua розповідає виборцям, як діяти, коли їхній голос пробують купити. Також нагадуємо потенційним фальсифікаторам про те, яка відповідальність передбачена за їхні дії. Адже закон передбачає двобічну відповідальність: як для організаторів і виконавців фальсифікацій, так і для тих, хто продає своє право вибору за гроші чи гречку.

Що каже законодавство

Адміністративну відповідальність за порушення виборчих прав встановлює Кодекс України про адміністративні правопорушення. А відповідальність кримінальну – статті 157-160 Кримінального кодексу України. Безпосередньо за протидію фальсифікаціям і купівлі-продажу голосів "відповідає" стаття 160 ККУ.

Частина 1 цієї статті стосується громадянина-виборця. Вона передбачає штраф від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи чи обмеження волі на строк до 2 років за прийняття пропозиції або одержання виборцем для себе чи третьої особи неправомірної вигоди за такі дії:

- відмову від участі в голосуванні,

- голосування на виборчій дільниці більше одного разу,

- голосування за окремого кандидата на виборах або відмова від такого голосування,

- передання виборчого бюлетеня іншій особі.

Усе це належить до випадків прямого підкупу виборців і стосується, повторимо, дій самих громадян. А того, хто пропонує чи надає виборцю неправомірну вигоду за перелічені дії, карають обмеженням або позбавленням волі до 3 років і забороною обіймати певні посади (частина 2 згаданої статті ККУ).

У третій частині статті 160 йдеться про непрямий підкуп виборців – надання підприємствам, установам, організаціям неправомірної вигоди або надання безоплатно товарів (крім товарів, що містять зображення найменування, символіки, прапора політичної партії, вартість яких не перевищує 3% прожиткового мінімуму для працездатних), робіт, послуг. Санкція тут – обмеження або позбавлення волі від 2 до 4 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до 3 років.

Простіше цю статтю виклав генпрокурор Юрій Луценко. Він зазначив, що підкупом виборців є все, крім сувенірів із партійною символікою та агітаційної літератури. Роздача грошей, цінних подарунків, продуктових наборів, окулярів тощо виборцям і агітаторам заборонена.

Найбільш суворе покарання передбачене частиною 4 статті 160 ККУ – для організаторів фальсифікацій, якщо їхні дії вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, членом виборчої комісії, кандидатом чи його довіреною особою, представником політичної партії у виборчій комісії, уповноваженою особою партії чи місцевої організації партії, офіційним спостерігачем на виборах. Санкція тут – позбавлення волі на строк від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років.

Як держава за бажання може покарати за спробу підкупу виборців – проілюстрував міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. У своєму Твіттері він оприлюднив пост і відео, де йдеться про жительку Кілійського району Одеській області, яку наприкінці 2018 року за підкуп виборців засудили до 5,5 років позбавлення волі. Втім, загалом практика застосування статті 160 Кримінального кодексу України доволі обмежена: у 2015 році по ній було засуджено 7 осіб, 2016-го – 14.

Понад те, Уряд розробив і подав до парламенту проект закону про запровадження ще більш суворої відповідальності за виборчі порушення. Тих громадян, хто бере передвиборчі подачки, пропонують на додачу до штрафів позбавляти волі до 2 років. А політикам, які дають чи пропонують гроші за голос, - від 2 до 5 і навіть 7 років за гратами, якщо злочин вчинено повторно. Відповідний законопроект №8270 очікує розгляду депутатами.

Що з порушеннями

Та попри суворість законодавства на виборах очікується багато порушень. У Нацполіції повідомили, що на понеділок, 25 лютого, відкрито 90 кримінальних проваджень, пов’язаних з порушенням виборчого законодавства і виборчої кампанії. 14 особам уже повідомлено про підозру. Найбільше, 35 проваджень, відкрито за статтею 160 ККУ («Підкуп виборців»). Нацполіція зареєструвала 1891 звернення про можливі порушення виборчого законодавства, за цими фактами складено 424 протоколи.

З огляду на напруженість ситуації Громадянська мережа ОПОРА закликала Центрвиборчком дати офіційне роз'яснення поняття «підкуп виборців». "Якщо ЦВК спроможеться зробити це завчасно, то і поліції, і громадськості, і суспільству в цілому буде легше розуміти, що є підкупом, а що – формою підприємницької чи волонтерської діяльності, дотичної до виборчого процесу", - зазначила очільник організації Ольга Айвазовська.

22 лютого Центральна виборча комісія такі роз’яснення надала, розтлумачивши у своїй постанові №376 норми частини 6 статті 64 Закону «Про вибори Президента України», які стосуються заборони проведення передвиборної агітації, що супроводжується наданням виборцям грошей чи безоплатно або на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерей.

Також абзац другий частини 6 статті 64 Закону "Про вибори Президента України" забороняє укладення з виборцями за рахунок коштів виборчого фонду кандидата на пост Президента України оплатних договорів на проведення передвиборної агітації.

За законодавством ці дії можуть бути розцінені як підкуп виборців, спонукання голосувати за певного кандидата або не підтримувати іншого. Далі має працювати вже Кримінальний кодекс.

Однак передвиборна агітація є одним з етапів виборчого процесу і полягає в здійсненні будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата на пост Президента України. Участь виборців у агітації, в тому числі на основі безоплатних договорів на її проведення, є гарантованим Конституцією України правом і не може бути обмежено.

Але залучення виборців до безпосереднього здійснення заходів передвиборної агітації відповідно до законодавства про вибори можливе лише на безоплатній основі.

Єдине, що можна відшкодувати без порушення закону, - це витрати агітаторів на телефонні розмови, проїзд, харчування, проживання та інші витрати в разі здійснення передвиборної агітації в іншому населеному пункті.

Отже, ще раз нагадаємо: ані агітаторам, ані членам виборчих комісій, що працюють на безплатній основі, ані спостерігачам не можна платити за їхню діяльність.

Додаткові пояснення про те, що вважається підкупом виборців, надав генпрокурор Юрій Луценко. За його словами, порушенням закону є також будь-яка агітаційна продукція без вихідних даних. Якщо поліція виявляє такі випадки, має бути на місці виписаний адміністративний штраф. Якщо є агітатор не припиняє незаконної діяльності, то він має бути затриманий і доставлений у райвідділ з подальшими процесуальними діями. Має бути затримана і особа, що підкуповує виборців, заявив Луценко.

Натомість роз’ясненнями ЦВК не задоволені у штабі кандидата в президенти Анатолія Гриценка. Представник Гриценка в ЦВК Руслан Чорнолуцький написав у Фейсбук, що комісія легалізувала підкуп виборців. "Постанова ЦВК №376 дозволила юридичним особам отримувати кошти з виборчого фонду кандидата і витрачати їх на оплату робіт або послуг агітаторів, нібито компенсуючи їм телефонні послуги, проїзд (включаючи перевезення багажу), харчування, проживання та інші витрати в разі здійснення заходів передвиборної агітації, що є прямим підкупом виборців", - нагадав Чорнолуцький.

Крім того, постанова дозволяє юридичним особам залучати виборців до агітації без укладання з ними цивільно-правових угод або трудових договорів, а юридичні особи при цьому звільняються від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

"Таким чином, ЦВК, по-перше, у незаконний спосіб спробувала вивести у законну площину побудову схеми скупки голосів, які масштабно розгортаються владним кандидатом ("Пєтіна тисяча") по усій країні. А по-друге, ЦВК дозволила прямо порушувати трудове та податкове законодавство України, спонукаючи до кримінального злочину", - написав Чорнолуцький.

За його словами, Гриценко оскаржує постанову ЦВК №376 в адміністративному суді.