Досьє кандидата: Армія, мова і віра президента Петра Порошенка

Depo.ua представляє кандидатів у Президенти України на виборах 2019 року

Depo.ua представляє кандидатів у Президенти України на виборах 2019 року. Ми проаналізували кандидатури тих, хто висловив бажання керувати нашою країною, з точки зору їх біографій, кар'єрних здобутків, участі у скандалах, володінні бізнесами та нерухомістю, оголошених обіцянок, впливу в Україні та за її межами. Ми зробили це, аби кожен виборець міг спокійно і вдумливо вивчити людину, яку він збирається обрати на найвищий державний пост.

Об'єктом дослідження проекту ВИБОРИ-2010 від Depo.ua став діючий Президент України Петро Порошенко.

БІОГРАФІЯ

Петро Порошенко народився 26 вересня 1965 року на півдні України, у місті Болград на Одещині у родині Олексія та Євгенії Порошенків. Батько в Болгаді працював головним інженером райсільгосптехніки, а мама була головним бухгалтером в управлінні сільського господарства.

В родині окрім Петра був ще старший на вісім років брат Михайло, доля якого склалася трагічно.  Врешті родина  переїхала у молдавські Бендери.  Олексій Порошенко після переїзду  влаштувався на місцевий дослідницько-експериментальний завод. А згодом став і його директором. Потім працював в Тирасполі начальником мехколони у місцевому тресті. В 1992 році, коли у Придністров'ї почалася війна, сім'я перебралася до Києва, де вже жив молодший син Петро.

Мати Петра Євгенія Порошенко померла у 2004 році і похована у фамільному склепі на Звіринецькому цвинтарі у Києві.

Петро Порошенко, вступив на факультет міжнародних відносин та міжнародного права КНУ ім. Шевченка, але на третьому курсі був змушений перервати навчання і віддати їх службі в Радянській армії. Відслуживши, Петро згодом отримав вищу освіту за спеціальністю міжнародні економічні відносини. Продовжив навчання в аспірантурі. До 1992 навчався в аспірантурі та працював асистентом кафедри міжнародних економічних відносин Київського університету.

Але свою кандидатську дисертацію, яка мала тему "Правове регулювання управління державними корпоративними правами в Україні", вже у 2002 Порошенко захистив в Одеській юридичній академії.

Що цікаво, коли молодого Порошенка "забривали" в армію, його дружина вже була вагітною. Тож при поверненні з Казахстану Порошенка, який щойно досяг повноліття, вже чекало батьківство.

РОДИНА

Марина Переведенцева, донька заступника міністра охорони здоров'я УРСР і Петро Порошенко познайомилися на початку 80-х, коли обидва навчались у київських вишах: Петро у інституті міжнародних відносин, а Марина – у медичному університеті.

Марина на три роки старша. Марина Порошенко - лікар-кардіолог, кандидат медичних наук. Марина і Петро Порошенко одружені вже більше 30 років. Окрім первістка Олексія, народженого ще коли подружжя було студентами, в родині ще троє дітей: у 2000-му народилися дівчатка-близнючки Женя і Саша, а в 2001-му хлопчик, якого назвали Михайлом на честь старшого брата Петра.

Старший син Петра Порошенка, якому у 2018 році виповнилося 33 роки, був названий на честь діда Олексієм. Нині він вже має свою родину. Є народним депутатом від Вінницької області. Перед тим, отримавши достойну освіту у Європі, працював на керівних посадах у бізнесі свого тата і діда. За сімейною традицією назвав свого первістка, який народився у день президентської інавгурації свого діда, Петром. Дружина Олексія Юлія на момент весілля у 2013 році була топ-менеджер консалтингової фірми "McKinsey & Company".

КАР'ЄРНЕ ЗРОСТАННЯ

Закінчивши інститут міжнародних відносин набуті знання Петро Олексійович застосував не на дипломатичній службі, а у бізнесі. Здобувши вищу освіту, Порошенко розпочав з продажу какао-бобів. Тоді ж, у буремні 90-ті придбав кілька кондитерських підприємств і згодом об'єднав їх у групу "Рошен". Саме завдяки цьому бізнесу Порошенко отримав прізвисько "шоколадний король".

Але це був не єдиний напрямок докладання зусиль. У сферу інтересів майбутнього президента та його батька потрапляли й інші сфери господарської діяльності. Це і аграрний бізнес, банківська сфера, виробництво скла та крохмалю, медіа, виробництво авто, і навіть складання кораблів.

Не лише бізнес-активами приростав Порошенко. Паралельно з підприємницькою, він будував і політичну кар'єру.

Вперше нардепом Порошенко став у 1998 році, обравшись у мажоритарному окрузі №12 на Вінниччині – саме тут розташовані найбільші на той час активи бізнес-імперії Порошенка. Згодом Порошенко розлучився зі своєю тодішньою партією СДПУ (о), створивши партію "Солідарність", яка згодом влилася до Партії "Трудова солідарність України (у майбутньому – Партія регіонів).

Але вже незабаром, у 2001-му, Порошенко приєднався до команди Віктора Ющенка і став керівником виборчого штабу його "Нашої України" на виборах 2002 року. Але депутатом він став у своєму рідному 12-му окрузі у Вінниці. (У майбутньому Порошенко з "Нашою Україною" пройде в парламент у 2006 році, коли вибори були винятково партійними).

Активна підтримка Ющенка під час Помаранчевої революції 2004 року принесла Порошенку успіх і на ниві державного управління – відразу після інаугурації Ющенка Порошенко став секретарем РНБО. Але в результаті скандалу, ініційованого іншим "любим друзем" Ющенка Олександром Зінченком, який звинуватив Порошенка у корупції, був "збитий" з РНБО.

Певний час Порошенко поєднував депутатство з головуванням у Раді НБУ. А в 2009 році Петру Олексійовичу нарешті став у нагоді його диплом про вищу освіту – Верховна Рада підтримала його кандидатуру на посаду міністра закордонних справ. Звільнив його з цієї посади вже Янукович, який став президентом у 2010 році.

Втім вже буквально через рік Порошенко був призначений міністром знову – але вже не закордонних справ, а економічного розвитку і торгівлі.

У 2012 році Порошенко залишив міністерську посаду, знову ставши депутатом у своєму вінницькому окрузі. Те скликання Ради стало для Порошенка плацдармом майбутнього президентства.

Події 2013 року в Києві Порошенко зустрів у якості завзятого прихильника повалення Януковича. А картинка, на якій Порошенко під час штурму адміністрації Януковича перебуває на бульдозері, стала по суті першим його агітаційним зображенням під час позачергових виборів 2014 року. Тоді, нагадаємо, він переміг вже у першому турі, набравши майже 55% голосів виборців.

СКАНДАЛИ

Липецьк

Найбільш скандальним у президентстві Порошенка виявилися питання з його власністю та бізнесом. Найбільш гучно, напевне, в цьому контексті лунала Липецька фабрика "Roshen". Ця фабрика, яка за радянських часів випускала бісквіти, печиво, пряники, цукерки та іншу кондитерську продукцію, була придбана корпорацією "Roshen" у 2001 році.

Після того, як Порошенко став президентом, наявність в структурі його активів підприємства на території країни-агресора і сплата цим підприємством податків у російський бюджет, стало головним мотивом для тролингу Порошенка. Критики президента закидали йому, що патріотична риторика і публічний осуд військової агресії Росії в Україні аж ніяк не корелюється з діловими стосунками зі стороною агресора.

Виплутатись з цього скандалу Порошенку допомогли російські силовики, які на підставі податкової заборгованості підприємства наклали арешт на майно фабрики. Згодом корпорація офіційно повідомила про закриття підрозділу в Липецькій області. Таке рішення пояснили економічними і політичними причинами. Наразі виробничі потужності справді законсервовано. Але виглядає так, що будь-якої миті фабрика може відновити повноцінне виробництво.

Панама

У 2016 році через витік інформації з бази даних панамської компанії Mossack Fonseca у ЗМІ з'явилася інформація про причетність Порошенка до схем з відмивання грошей і ухилення від податків.

Оприлюднені дані свідчать, що Порошенко, всупереч заявам, до того часу не передав свої активи в сліпий траст Ротшильда. Однак почав реструктуризацію своїх активів Roshen, створивши для цього три офшорні компанії.

Порошенка запідозрили у тому, що сліпий траст президент створив компанію в офшорній зоні на Британських Віргінських островах, аби вивести туди активи Roshen. А потім, під час їх продажу, уникнути сплати в Україні податків з продажів.

Юридичні радники Порошенко виправдали створення офшорної оборудки тим, що це "відповідає ринковій практиці в Україні для підприємств, що підлягають продажу стратегічним інвесторам".

Мальдіви

На початку 2018 року президента Петра Порошенка зловили на надто дорогому задоволенні своїх рекреаційних потреб. Журналісти з'ясували що президент з 1 по 8 січня провів Різдвяну відпустку на Мальдівах. Порошенко летів на приватному літаку разом з 7 пасажирами. Вони, ймовірно, не проходили паспортний контроль і летіли під підставними іменами. За підрахунками журналістів, президент витратив на відпустку щонайменше 500 000 доларів.

Коли це спливло, в його адміністрації запевнили, що глава держави оплатив цю подорож власними коштами.

Сам Порошенко коментуючи згодом журналістам обставини свого відпочинку заявив, що все було оформлено відповідно до діючого законодавства, з відповідним проходженням паспортного контролю.

Скандал в оборонці

25 лютого цього року журналісти проекту "Bihus.info" оприлюднили розслідування про корупційні схеми в оборонці. Серед його фігурантів - син вже екс-заступника секретаря РНБО Олега Гладковського Ігор. Президент Петро Порошенко звернувся до правоохоронних органів з вимогою проведення термінової перевірки інформації, викладеної у розслідуванні журналістів. Слідство у цій справі проводить НАБУ.

Олег Гладковський заявив, що справа, в якій фігурує його син, "штучно скомпільована з брехливих провокаційних фактів" і її намагаються використовувати у виборчій кампанії". 4 березня він був звільнений з посади в РНБО.

Цей скандал спричинив хвилю політичних заяв і спекуляцій. Зокрема,  "Національні дружини" кілька разів намагалися зірвати зустрічі Петра Порошенка з виборцями, вимагаючи ув'язнення Гладковських. 

ОТОЧЕННЯ

З-поміж імен, які найчастіше згадуються в контексті найближчого оточення президента Порошенка, найгучніше лунає прізвище Ігоря Кононенка.

Кононенко є старим армійським товаришем Порошенка, з яким вони разом тягнули армійську лямку з 1984 по 1986 роки у Казахстані.

Повернувшись з армії майбутній сірий кардинал певний час будував власний бізнес, але незабаром Порошенко запропонував йому разом попрацювати над розбудовою створеного ним "Біржевого будинку "Україна". Вже через рік Кононенко в якості партнера увійшов у концерн Порошенка "Укрпромінвест". Саме ту пропрацював Кононенко наступні 20 років, консолідуючи разом з Порошенком під його дахом більше 30 підприємств – від "Богдан моторз" і 5-го каналу до Roshen.

Коли під час реструктуризації бізнесів Порошенка "Укрпромінвест" було ліквідовано, Кононенко вже мав "під собою" багато інших посад і бізнес-структур. За даними його декларації за 2017 рік у власності Кононенка перебуває кілька десятків підприємств. У сфері його інтересів виробництво скловиробів (спільно з Порошенком), транспорт, енергетика, шоу-бізнес і готельний бізнес.

Всі роки, доки Кононенко забезпечував бізнесовий тил майбутнього президента, свої власні політичні амбіції він жодним чином не проявляв. Хоча в політиці так чи інакше участь брав: у 2006 році він став депутатом Київради від Блоку Черновецького, потім був депутатом від "УДАРу". В 2014 році став нардепом за списком БПП. А в 2017 році очолив Київську обласну організацію президентської партії

Кононенко став відомим широкому загалу, коли виявилося, що він є провідником інтересів Порошенка у парламенті нового скликання, вирішуючи питання кадрів, економіки та фінансів. При цьому він залишається закритим для зовнішнього світу, адже вважає публічні виступи не надто сильною своєю стороною, віддаючи перевагу кулуарним перемовинам.

Олександр Грановський

Нинішній нардеп і член президентської фракції Олександр Грановський входить до переліку найбільш впливових осіб в Україні. Він партнер і соратник Ігоря Кононенка, з яким вони разом працювали у Київраді. 

Макар Пасенюк

Пасенюка називають "кишенею Порошенка". Саме ця людина відповідає за фінансові процеси навколо голови держави, забезпечуючи проходження різноманітних транзакцій і реструктуризацій в інтересах президента.

Формально Пасенюкє керуючим партнером компанії Investment Capital Ukraine. А також радником Президента України з фінансових питань. Пасенюк, як і Кононенко, намагається перебувати у тіні свого патрона. Публічно Пасенюк взагалі відхрещується від тісної співпраці з Порошенком, заявивши нещодавно, що "єдиний контракт, який ICU виконувала для президента - це спільний проект з Rothschild з продажу Roshen, який закінчився в квітні 2016 року після передачі активу в "сліпий траст".

Олег Гладковський (Свинарчук)

Ще один давній бізнес-партнер Порошенка Олег Свинарчук, який нещодавно змінив прізвище, певний час був першим заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, де приглядав за Олександром Турчиновим.

З Порошенком його ймовірно звів Кононенко, з якими вони разом навчалися у КІСІ. У 1997 році він увійшов у порошенківський "Укрпромінвест" в ролі заступника генерального директора. Займався розбудовою компанії "Богдан Моторс", що будувала автобуси. А згодом навіть викупив долю Порошенка у цьому підприємстві.

На посаді першого заступника секретаря РНБО Гладковського займався оборонно-промисловим комплексом. Звільнений 4 березня цього року після гучного скандалу, спричиненого журналістським розслідуванням проекту "Bihus.info".

Юрій Луценко

Нинішній генпрокурор перебуває у когорті політичних соратників Порошенка. Він є кумом і близьким другом президента. А також його задушевним порадником, до думки якого Порошенко прислухається (якщо можна говорити про те, що Порошенко взагалі до чиєїсь думки прислухається).

Ніна Южаніна

Голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики. Опоненти Порошенка називають її бізнес-партнером президента, нагадуючи, що до обрання в парламент Южаніна керувала телекомпанією "Експрес-інформ", яка заснувала "5 канал". Сама депутат про ці звинувачення говорила так: "Я не є бізнес-партнером Порошенка. Хоча мала б за велику честь ним бути".

Южаніна в якості народного депутата найбільш відома завдяки законодавчому унормуванню проблеми з розмитненням "євроблях".  

ЗОВНІШНІ ЗВ'ЯЗКИ

Очевидною є орієнтованість Порошенка на Західний світ. Його контакти з лідерами Європи та Сполучених Штатів визначаються як пріоритетні. І саме ці контакти формують зовнішньо-політичну повістку України.

Після обрання у 2017 році президентом США Дональда Трампа Порошенко перебував у певному цейтноті, оскільки українська команда до того моменту мала співпрацю с попередньою адміністрацією США і всі розрахунки були на те, що наступницею демократа Обами стане демократка Хіларі Клінтон. І невизначеністю Трампа відносно Порошенка навіть спробувала скористатись конкурентка Порошенка на минулих і ймовірно наступних виборах Юлія Тимошенко, яка спробувала переключити увагу нової адміністрації на себе. Але "непонятки" згодом було розв'язано, коли у червні 2017 року Порошенко побував у Трампа – задового до зустрічі з російським лідером Путіним, що було демонстрацією проукраїнського налаштування нового керівника США. І нині саме Порошенка розглядають як сторону діалогу з Україною.

Користується Порошенко також підтримкою канцлера Німеччини Ангели Меркель.

Натомість не вважає Порошенка за партнера лідер Росії Володимир Путін. А з огляду на триваючий конфлікт на Сході таке партнерство і не виглядає можливим.

ДОСЯГНЕННЯ І ОБІЦЯНКИ

Серед основних досягнень президента Порошенка називають розбудову боєздатної армії, безвізовий режим з Європою і здобуття автокефалії для Української православної церкви.

Армія

У 2016 році Порошенком було видано указ про введення в дію рішення РНБО "Про стратегічний оборонний бюлетень України" — Державну програму розвитку ЗСУ, дорожню карту оборонної реформи з визначенням шляхів її впровадження на засадах і принципах НАТО.

У той же рік зарплати військовослужбовців було підвищено втричі. Згодом Порошенко повідомив, що українська армія вже на 75 % контрактна, а 15 грудня заявив, що мобілізація в Україні зупинена і на фронті лише воїни-контрактники. Повний перехід на контрактну службу планується завершити до 2020 року. Чисельність контрактників у армії має досягнути 250 тисяч бійців.

Про успіхи у підвищенні боєздатності української армії можуть свідчити високі оцінки, дані поважними західними експертами.

Безвіз

Статус, що дозволяє громадянам України вільно перетинати міждержавні кордони країн Європейського Союзу без попереднього звернення до посольства для отримання дозволу, почав діяти починаючи з 11 червня 2017 року. Це значно спростило процедуру перетину кордону з Європою і викликало бум подорожей українців за кордон. З іншого боку, безвіз вважають предтечою шаленої трудової міграції українців у країни Європи. Але причиною цього більш доцільно вважати економічні проблеми в середині країни.

Автокефалія

По суті зараз триває процес унезалежнення Української православної церкви від управління з Москви, де розташований центральний апарат Московського патріархату. Надання так званого "томосу" є фактично об'єднанням українських церков і надання їм статусу Автокефальної церкви.

Геополітична складова цього процесу є не менш важливою, аніж внутрішньоцерковна, адже є символом відходу України від Росії у ще одному ключовому питанні – релігійному.

Менш вдалими вважаються проекти Порошенка з деолігархізації, боротьби з корупцією, подолання економічної кризи, судової та адміністративної реформ.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Вибори 2018: Повне оголення