Округ №157: Суми розкривають обійми Тимошенко

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Центр – місто Суми

Опис меж: Ковпаківський район, частина Зарічного району міста Сум

Кількість виборчих дільниць - 100

Орієнтовна кількість виборців - 173 941

Місцезнаходження ОВК – будівля виконавчих органів Сумської міської ради у м. Суми, вул. Горького, 21

Місто Суми, де знаходиться 157-й округ, є доволі специфічним електоральним полем. В першу чергу тому, що обласний центр за своїми політичними симпатіями значно відрізняється від інших територій області. Наприклад, коли вся Сумщина у 90-х роках дисципліновано голосувала за комуністів, СДПУ(о) чи прогресивних соціалістів Наталії Вітренко, Суми давали голоси Народному Руху та Соціалістичній партії опозиційного тоді Олександра Мороза. Згодом тут почали перемагати "Наша Україна" Ющенка та "Батьківщина" Тимошенко. Тоді як область в цілому голосувала за провладні проекті: СДПУ (о), НДП, "За ЄДУ" та згодом Партію регіонів.

Щоправда, така національна налаштованість виборців міста стосувалася швидше партійних виборів і майже не впливала на вибори у одномандатних округах: тут традиційно обирали представника номенклатурної еліти – почасти комуніста або якогось "червоного директора" з обойми президента Леоніда Кучми. Так, у 1998 році Суми востаннє обрали комуніста Володимира Тропіна. А вже у 2002 комуністи поступилися представнику провладного блоку "За ЄДУ", директору місцевого "ХІмпрому" Євгену Лапіну.

Незважаючи на те, що у 2002 році Суми обрали в одномандатному окрузі "призначеного" з Банкової Лапіна, у партійному голосуванні провладні сили "злили" тут опозиційному Віктору Ющенку. Його блок "Наша Україна" набрав 22% голосів – безпрецедентно велику кількість. За друге місце ще встигли "зачепитись" комуністи. Але третю і четверту позицію зайняли соціалісти і "Батьківщина". Провладний блок "За ЄДУ" та медведчуківська СДПУ (о) набрали сміховинні 11% на двох.

Але все змінилося після Помаранчевої революції 2004 року. Коли у владні кабінети президентської вертикалі на Сумщині увійшли люди Ющенка, серцями і думками місцевого електорату заволоділа тодішня соратниця президента. Тоді у Сумах настало електоральне царювання Юлії Володимирівни Тимошенко, яке, переживаючи певні спади, триває тут вже майже 15 років. Варто знати, що на піку, на президентських виборах 2010 року, Тимошенко мала у Сумах 70% підтримки.

Президентські вибори (межі округу №157)

1999 рік. 2 тур	Леонід Кучма – 67 721 голосів	Петро Симоненко – 58 023
2004 рік. 3 тур	Віктор Ющенко – 85,78%	Віктор Янукович – 10,93%
2010 рік. 2 тур	Юлія Тимошенко – 69,54%	Віктор Янукович – 22,36%
2014 рік	Петро Порошенко - 51,43%	Юлія Тимошенко - 13,43%

Навіть незважаючи на факт, що наступник Кучми Віктор Ющенко родом з цих місць. І лобі його земляків з західних районів завжди було дуже потужним і залишається таким в області і нині. Показово, що у 2006 році "Батьківщина" у сумському окрузі досягла загального результату у 47%! А "Наша Україна" Ющенка принизливо ділила друге і третє місця з Партією регіонів.

Отже всім, хто збирався після Помаранчевої революції робити політичну кар'єру у Сумах було зрозуміло – треба міцніше триматись за спідницю Тимошенко.

Зрозумів це і молодий громадський діяч, який при пізньому Ющенку був заступником голови Сумської облдержадміністрації – Олег Медуниця. Тому, тільки-но обраний у 2010 році Янукович "почистив" владу, Медуниця перейшов у опозицію і здійснив активний дрейф у бік "Батьківщини".

Саме протекція Юлії Володимирівни стала перепусткою для нього у чарівливий світ українського парламентаризму. За Медуницю на парламентських виборах 2012 року проголосували майже 42%. Його найближчий конкурент, самовисуванець, який до того був соратником Ющенка, Анатолій Єпіфанов, відстав більше ніж на 10%. Варто зазначити, що результат Медуниці у Сумах був співмірним з результатом "Батьківщини", за яку тут віддали голоси рівно стільки ж виборців, як і за Медуницю.

Парламентські вибори (межі округу №157)

1998 рік	Володимир Тропін - 17.376%	Євген Лапін - 10.92%
2002 рік	Євген Лапін – 21,82%	Ігор Тесленко - 14.58%
2006 рік	БЮТ – 46,73%	"Наша Україна" - 20,94%
2007 рік	БЮТ – 55,78%	"Наша Україна – Народна самооборона" ­­­- 18,07%
2012 рік	Олег Медуниця – 41,75%	Анатолій Єпіфанов – 32,16%
2014 рік	Олег Медуниця – 31,02%	Сергій Клочко – 16,30%

Позачергові вибори 2014 року, які, нагадаємо, проходили на хвилі революційного підйому і в умовах російської агресії, продемонстрували дещо інші результати. Результати, які відповідали страхам та сподіванням того унікального часу. Тодішній калейдоскоп трагедій і втрат не залишав можливостей для прагматичного вибору. Всім хотілося, щоб жах скінчився.

На той момент виборець, який втратив "орієнтир на Юлю", що спочатку досить невчасно сіла у тюрму, а потім так само невдало викотилася у "лабутенах" на сцену Майдану, був змушений обирати між блоком Порошенка та фронтом Яценюка.

Олег Медуниця передбачливо змінив орієнтир і висувався вже від "Народного фронту". А оскільки відбувся певний "договорняк", який довірливому виборцю представили як проект "єдиний кандидат від демократичних сил", проти Медуниці від інших партій влади не було виставлено скільки-небудь потужного конкурента. Тож конкуренція з невиразними самовисуванцями і таким же невиразним кандидатом від принишклої "Батьківщини" більше нагадувала біблейське "побиття немовлят". І Медуниця взяв свій 31 відсоток.

ФАКТОРИ ПОРАЗКИ І ПЕРЕМОГИ

Є кілька факторів, що можуть ускладнити для нинішнього члена команди Авакова-Яценюка проходження до парламенту.

Досі ні в кого з гравців немає чіткого уявлення про те, які ж прапори у 2019 році будуть у тренді. І чим ближче до виборів, тим менше шансів, що з'явиться сила, потужний рейтинг якої вдасться екстраполювати на реципієнтів-кандидатів. Звісно, такою силою може стати "Батьківщина", яка переживає потужну реінкарнацію на Сумщині. Але у випадку з "Батьківщиною" для Медуниці рекуперація навряд чи є можливою. Тому посилення Тимошенко в області цього разу нестиме негативний вплив.

Епоха, коли в округах голосували не лише шлунком, але й серцем, завершується. І повертається епоха користі. Втомлений від війни і нагнітання війни виборець цього разу голосуватиме за "благодетеля". Знову і беззастережно – за того, хто побудує дорогу, відремонтує школу та роздасть гречку, врешті-решт.А це значно знижує шанси "політичних" – на кшталт Медуниці, або його сусіда з 158-го округу Олександра Сугоняки.

Отже, спробуємо визначити характеристики тих, хто з певним успіхом зможе поборотись з Медуницею. В першу чергу це буде кандидат від "Батьківщини". Як ми вже згадували, нині авторитет Юлії Володимирівни та її сили в Сумах невпинно зростає. І її підтримка кандидатури якогось "міцного господарника" або просто "гарного хлопця" може виявитися цілком визначальною для результату.

Плюсом до цього йде те, що мером у Сумах служить "батьківщинець" Олександр Лисенко, який вже пару років усіює сумські двори цементною плиткою, називаючи це програмою "Євродвір". Лисенко має суттєву можливість допомогти комусь з кандидатів. Він, звісно, в силу своєї натури, спробує продати підтримку "на сторону" (тому ж таки Медуниці), або ж взагалі висунути себе і реалізувати давню мрію про народне депутатство. Але якщо київський офіс партії зможе встояти перед дрімучімнапором місцевих партійних функціонерів і визначить притомного кандидата, останній має великі шанси на перемогу у 157-му окрузі.

Реальний кандидат від влади на цьому окрузі – це швидше з категорії легенд та міфів часів пізнього Януковича. БПП на жаль не має тут скільки-небудь суттєвих позицій.Особливо відтоді, коли головний тут маркер політичного клімату Андрій Деркач почав здійснювати поступовий дрейф у бік Тимошенко. А впливом на події у Сумах губернатора Сумщини Миколи Клочка, який думками все більше на італійських берегах Тірренського моря, ми цілком можемо сміливо знехтувати.

Якщо продовжити проецирувати загальноукраїнський політичний розклад на Суми, то можна спробувати розглянути в якості потенційного кандидата представника Радикальної партії Ляшка. Сумщина, як і сусідня Чернігівщина, є перспективним полігоном для зростання електоральної потенції цієї політсили. Втім, сьогодні в Сумах у Ляшка немає яскравого сподвижника, котрий би міг претендувати на рівну боротьбу с місцевими динозаврами. Враховуючи також, що він неодмінно увійде в коло тих, хто братиме участь у розподілі округів під "єдиних кандидатів від демократичних сил", його сила сильно на перемогу тут не претендуватиме.

А натепер у поведінці фігурантів політичного процесу є всі ознаки того, що демократичні сили всерйоз розглядають перспективу знову на 157-му окрузі зробити ставку на представника табору Авакова-Турчинова-Яценюка Олега Медуницю. А відтак, незважаючи на гадане розмаїття політичних фейсів у Сумах, обирати доведеться знову між вигодованцями одного політичного гнізда.