Рейган, Качинський, Моралес і Чіччоліна: Чиїми лаврами марить Володимир Зеленський

Привид майбутньої президентської кампанії Володимир Зеленський, який досі роздумує про те, чи оголошувати про свої президентські амбіції, якщо нарешті визначиться і раптом переможе на виборах, буде вже не першим в світовій історії актором, який здобуде найвищий державний мандат.

Нагадаємо, що актор і керівник популярного в Україні "Кварталу-95", починав як учасник КВН. А згодом став практично найвідомішим коміком і шоу-меном в країні. Він знявся у кількох художніх стрічках розважального штибу і численних телешоу. Є продюсером кількох телевізійних проектів.

І, хоч Зеленський ще не сказав ні "так", ні "ні", багато хто, в тому числі і в лавах соціологів, вважають його потужним претендентом на президентську булаву, який має всі шанси потрапити у другий тур.

Depo.ua пропонує згадати зіркових "попередників" Зеленського, які після здобуття популярності у кіно, наважилися конвертувати цю популярність у політичний успіх.

Рональд Рейган

Найхарактерніший і найгучніший приклад трансформації актора у державного лідера продемонстрував Рональд Уілсон Рейган – 40-й президент США (1981—1989).

Нащадок ірландських католиків, який забив чи не останній гвіздок у труну Радянського Союзу, народився в штаті Іллінойс у лютому 1911 року. Родина майбутньої кінозірки через злидні і пияцтво батька кілька разів переїжджала.

Але це не завадило йому стати героєм вже у підлітковому віці – згідно популярної легенди Рейгана, працюючи на своїй першій роботі рятувальником у Лоуелл-Парк він спромігся врятувати 77 осіб, що тонули.

В університеті Рейган вивчав економіку та соціологію, хоча й мріяв про акторську кар'єру. І перед тим, як почати підкоряти Голівуд, він спробував себе в якості радіодіджея, попрацювавши на кількох радіостанціях в Айові.

У 1930-х роках Рональд Рейган переїхав до Лос-Анджелеса. І здійснив нарешті мрію про акторство – рольовий доробок Рейгана складає 77 телевізійних та художніх фільмів. І хоча це були переважно ролі другого плану, ковбої та палкі коханці, яких він грав, у майбутньому склали його акторський портрет і стали його "фірмовим знаком" у часи президентства. Хоч критикам довелося згодом дуже уважно і прискіпливо переглядати кіно Рейгана, аби знайти там якусь подобу мистецтва.

В політику Рейган зайшов через профспілковий рух голлівудських акторів. У 1966 та 1970 роках він перемагав на виборах губернатора Каліфорнії. Паралельно, у 1968 та 1976 року Рейган двічі виставляв свою кандидатуру в президенти США на первинних виборах від Республіканської партії, але обидва рази програв. Лише з третьої спроби, 1980 року Рональду Рейгану вдалося виграти первинні партійні вибори і стати кандидатом у президенти від Республіканської партії на виборах, на яких він переміг кандидата від Демократичної партії, чинного президента Джиммі Картера. Рейган переміг у 44 штатах, зібравши 489 голосів вибірників. І це була розгромна перемога, адже Картер зміг отримати перевагу лише у 6 штатах, зібравши 49 голосів вибірників.

На посту президента висунув ряд нових політичних і економічних ініціатив. Став обличчям нового терміну "Рейганоміка" - президент дотримувався стратегії найменшого втручання уряду в регулювання економіки, скорочення державних витрат, зниження податків, контролю над інфляцією.

Найбільше уславився Рейган безпрецедентним тиском на СРСР шляхом розміщення ядерного арсеналу в країнах Західної Європи і тим, що оголосив СРСР "імперією зла", відмовився від політики розрядки. Загострення набуло піку під час війни у Афганістані.

Під час свого другого президентського терміну, який співпав з лідерством в Союзі Михайла Горбачова, він вступив з генсеком в переговори і домігся підписання в 1987 Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності між СРСР і США. Пізніше лідери двох країн провели переговори про скорочення ядерного арсеналу.

Фактично Рейган і є президентом-переможцем Холодної війни, адже його наступнику Джорджу Бушу старшому, який зійшов на посаду у 1989 році, довелося закінчувати "розгром" і образно кажучи "приймати капітуляцію".

Був не лише єдиним президентом з акторським минулим, а й єдиним, хто виступав у Лас-Вегасі в ролі коміка (впродовж двох тижнів 1954 року в готелі "Ласт Фронтір").

Рейган помер 5 червня 2004 року в Лос-Анджелесі у віці 93 років 3 місяці і 29 днів, побивши на той час рекорд життя Президента США. У 2006 році цей рекорд подовжив Джеральд Форд.

Лех Качинський

Польський президент, який загинув разом з елітою польської держави в 2010 році під Смоленськом, також став відомий спочатку як актор. Хоча його кар'єра лицедія і не була насільки ж потужною, як у Рейгана та Моралеса, але все ж забронювала за ним місце у не дуже довгому списку акторів-президентів.

Народився Лех Качинський у червні 1949 року в Варшаві. У дитинстві разом з братом-близнюком Ярославом знявся в дитячій казці "Двоє, що вкрали місяць". Цей польський фільм вийшов у 1962 році. Він знятий на основі однойменної повісті Корнеля Макушинського. І став широко відомим вже через багато років після прем'єри – саме завдяки братам Качинським, що стали відомими політиками.

Основний сюжет фільму розгортається навколо двох близнюків - Яцека і Плацек з села Запецек. Аби збагатитись брати-ледарі вирішують вкрасти Місяць, який нібито зроблений з золота. З ними відбуваються різні пригоди і врешті хлопці, навчені якійсь життєвій мудрості, повертаються додому.

Незважаючи на перший успіх Лех Качинський професійним актором все ж не став. У 1971 році він закінчив Варшавський університет - факультет права і адміністрування. Потім захистив докторську з трудового права.

Під час політичної діяльності перебував в підпільному Комітеті захисту робітників. У серпні 1980-го брав активну участь у страйковому русі в Гданську. У 1981-му став делегатом I з'їзду "Солідарності". І за участь в ній після введення воєнного стану був інтернований, знаходився в таборі в Стршебелінке з грудня 1981 по жовтень 1982 років. Після звільнення повернувся до профспілкової діяльності. В 1989 році був обраний в сенат. В 1999-му - до польського Сейму.

Після розриву з Лєхом Валенсою і обрання в 1995 році екс-комуніста Олександра Кваснєвського президентом Лєх Качиньський повернувся до наукової діяльності. Але вже у 2001 році разом з братом Ярославом створив праву політичну партію "Право і справедливість", яка в тому ж році на парламентських виборах отримала 9,5% голосів. У 2003-му поступився посадою голови партії братові. Обирався мером Варшави. І з цієї посади перемістився в 2005 році в крісло польського президента.

В квітні 2010 року, під час здійснення рейсу Варшава-Смоленськ сталася катастрофа літака, під час якої загинув Лех Качинський і низка високопосадовців країни, громадських діячів та представників духовенства — всього 96 осіб (включно з 7 членами екіпажу).

Джиммі Моралес

46-річний Генеральний секретар правої націоналістичної партії Фронт національної конвергенції Джеймс Ернесто Моралес Кабрера, який став 50-м президентом Гватемали у 2016 році, до того зробив кар'єру актора, письменника, продюсера і режисера. Перемога Моралеса була аж надто переконливою – він здобув 69% голосів. Його суперниця Сандра Торрес отримала 30 % голосів і визнала свою поразку.

Моралес народився у бідній сім'ї євангельських християн. Батько загинув автокатастрофі. Мати працювала у взуттєвому магазині. Джеймс та його брат в дитинстві заробляли тим, що торгували бананами.

Вчився Моралес в євангельському інституті Латинської Америки, у семінарії та Університеті Сан-Карлос. Закінчив аспірантуру Університету Маріано Гальвес. Отримав спеціальності бізнес-адміністратора і організатора безпеки компаній.

Джиммі в парі з братом Семуелем стали професійними кіношниками. Створили кінокомпанію і випускали популярну комедійну телепрограму Moralejas. Протягом 15 років разом з Семуелем знімався в художніх фільмах. Був вельми популярним коміком в Гватемалі.

У 2011 році Джеймс Моралес змінив ім'я на Джиммі. Як політик балотувався на пост глави адміністрації одного з районів гватемальської столиці від християнсько-демократичної партії Акція національного розвитку. Зайняв третє місце.

Згодом був обраний генеральним секретарем партії Фронт національної конвергенції, до якої увійшли ветерани громадянської війни. Партія пропагує правий націоналізм, консервативний республіканізм та крайній антикомунізм.

Під час президентської кампанії Моралес грав на жорсткій боротьбі з криміналом і корупцією, розвитку освіти та охорони здоров'я, стимулюванні приватного бізнесу, який створює робочі місця. Виборців також приваблювало те, що Джиммі не є членом політичної еліти.

На інавгурацію Джиммі Моралеса приїжджав навіть тодішній віце-президент США Джо Байден. В той же час в експертів по Центральній Америці існує ряд побоювань щодо здібностей Моралеса управляти країною, адже його передвиборча програма складалася всього з шістьох сторінок друкованого тексту. Тим не менш Гватемала якось виживає і продовжує розвиватись.

Інші

Серед акторів, які стали політиками і хоч і не здобули поки що президентських посад, тим не менш є приклади, які можуть надихати Володимира Олександровича.

В списку передусім Арнольд Шварценеггер, який був обраний губернатором штату Каліфорнія. Звісно, в сонячній Каліфорнії важко не бути успішним губернатором, тож до зіркового Арні особливих претензій у місцевих виборців не було.

Також можна згадати російського комедійного актора Михайла Євдокимова. Цей заслужений артист змінив акторську кар'єру на губернаторство у Алтайському краї. Але його губернаторство спровокувало кризу регіонального масштабу. А згодом Євдокимов загинув у автокатастрофі.

Є в лавах акторів-політиків і жінки. Тут треба згадати передусім Анну Ілону Шталлер, більш відому під своїм сценічним ім'ям Чиччоліна. Це італійсько-угорська зірка "жорсткого порно", яка стала депутатом парламенту, перемігши на виборах.