ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Округ №169: Попит на "нові обличчя" та боротьба за любов Кернеса

Як показує практика, будь-який кандидат, за якого "береться" мер Харкова, виграє мажоритарку

Depo.
6 липня 2018 17:30
ФОТО: depo.ua

Центр – місто Харків, Київський і частина Шевченківського району.

Опис меж – Шевченківський (по пров. Рiчному, узвозу Пасiонарiї, майдану Свободи, вулицях Трiнклера, Маяковського, Сумській, Майданах Конституції, Рози Люксембург, вул. Пролетарськiй, рiчцi Лопань до пров. Рiчного), Київський район.

Місцезнаходження ОВК – приміщення адміністрації Київського району Харківської міської ради (61002 м. Харків, вул. Чернишевського, 55).

Кількість виборчих дільниць – 72.

Орієнтовна кількість виборців – близько 154 тисяч.

Основною особливістю виборчого округу є те, що тут розташована велика кількість промислових гігантів, відтак, проживають робітники, а також розташована значна частина харківських вишів зі студентськими та викладацькими гуртожитками та будинками. Цим пояснюється популярність на окрузі як комуністів, так і ліберальних соціал-демократичних партій.

Вибори 1998 року. У одномандатному окрузі балотувалися 27 кандидатів. Очолювали виборчу комісію рекомендовані ЦВК голова Володимир Кононенко, заступник голови Людвиг Войславський та секретар Тетяна Спіріна. Явка склала 57,87%, проголосували 89,9 тисяч громадян.

Беззастережним авторитетом на окрузі наприкінці 90-х років користувалися комуністи або вихідці з Комуністичної партії СРСР. По багатомандатному виборчому округу перемогу отримала КПУ – 25,33%. ПСПУ набрала 14,82%, Партія зелених України – 6,53%, Народно-демократична партія – 5,28%, СДПУ (о) – 5,26%, Народний Рух України – 4,88%, виборчий блок Соціалістичної партії України та Селянської партії України "За правду, за народ, за Україну!" - 4,04%.

Частина з обраних тоді нардепів залишилися "на плаву" до сьогодні, не змінивши своїх проросійських поглядів. Зокрема, від Харківської області були обрані нині підозрювана у сепаратизмі комуністка Алла Александровська, голова проросійської ГО "Трудова Харківщина", учасник "руской вєсни", комуніст Павло Тищенко, комуністи Леонід Стрижко, Броніслав Райковський, член НДП Анатолій Волок і член ПСПУ Володимир Стоженко.

У нардепи по мажоритарці обралася безпартійна самовисуванка Інна Богословська, за яку проголосували 30,14% (27,3 тисячі виборців).

Під час наступних виборчих кампаній монополія комуністів на представництво в Раді поступово розпорошувалася, електорат КПУ активно почали відбирати партії соціал-демократичного спрямування.

Довідка: На президентських виборах територіально Україна поділена на 225 округів, кількість яких у регіонах є практично сталою. На парламентських виборах кількість і межі округів постійно зазнавали змін залежно від прийнятої системи виборів та політичної кон'юнктури.

Вибори 1994 року відбувалися за мажоритарною системою у два тури. Внаслідок недосконалості закону окремі округи так і не отримали своїх представників у парламенті протягом усієї його каденції. Законодавчу колізію депутати виправили, увівши для виборів 1998 року змішану систему і прибравши сумнівні норми для мажоритарників. На виборах 2002 року, які так само відбувалися за змішаною системою, обриси мажоритарних округів набули вигляду більш менш відповідного до реального територіального поділу. Вибори 2006-го і дочасні 2007-го пройшли за пропорційною системою, виборчих округів в регіонах стало менше. Повернення до змішаної виборчої системи відбулося після чергової зміни законодавства у 2012 році.

Згідно довідки ЦВК, в межі 169-го округу під час парламентської кампанії 2014 року входив Київський і частина Шевченківського району міста Харкова. В той же час, під час парламентських виборів 2002 Шевченківський район Харкова входив в межі 170-го округу, 2006 та 2007 років – в межі 174-го.

Переможці в багатомандатному виборчому окрузі
1998 рік

Комуністична партія України – 25,33%

Прогресивно-соціалістична партія України - 14,82%

Партія зелених України – 6,53%,

Народно-демократична партія – 5,28%

СДПУ (о) – 5,26%

Народний Рух України – 4,88%

виборчий блок Соціалістичної партії України та Селянської партії України "За правду, за народ, за Україну!" - 4,04%

2002 рік

КПУ – 22,86%

Блок "Команда озимого покоління" - 11,59%

СДПУ (о) – 9,98%

блок "За єдину Україну!" - 8,64%

блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 8,23%

Блок Наталії Вітренко – 7,61%

2006 рік

Партія регіонів – 51,01%

Блок Юлії Тимошенко - 14,16%

партія "Наша Україна" - 6,36%

Блок Наталії Вітренко – 5,33%

КПУ – 4%

2007 рік

Партія регіонів - 45,74%

Блок Юлії Тимошенко – 17,57%

блок "Наша Україна – Народна самооборона" - 8,78%

КПУ – 8,76%

Блок Володимира Литвина – 4,07%

2012 рік

Партія регіонів - 34,19%

ВО "Батьківщина" - 18,62%

КПУ - 17,12%

партія "УДАР" - 16,87%

ВО "Свобода" - 5,97%

2014 рік

Опозиційний блок - 30,7%

Блок Петра Порошенка "Солідарність" – 14,62%

партія "Самопоміч" – 11,68%

партія "Народний фронт" - 9,34%

КПУ – 8,04%

партія "Сильна Україна" - 4,56%

Вибори 2002 року. Округ змінив нумерацію, певною мірою свої територіальні межі та отримав номер 170. Комісію очолила "регіоналка" Лариса Ричкова, її заступником призначили представницю СДПУ (о) Тетяну Стешенко, секретарем стала представниця партії "Яблуко" Алма Захаревська.

По одномандатному округу балотувалися 17 кандидатів, у тому числі нинішній недолюстрований заступник голови Державної аудиторської служби України, зять одного із найвпливовіших юристів України Станіслав Косінов. Явка склала 50,28%, проголосували 76,3 тисячі громадян.

Серед мажоритарників тоді переміг Косінов, який набрав 27,24% голосів (23,9 тисяч). Переможниця попередніх виборів на цьому окрузі Інна Богословська пішла списком.

У багатомандатному окрузі перемогли комуністи – 22,86% (на майже 2,5% відсотки менше, ніж під час попередніх виборів). Блок "Команда озимого покоління" набрав 11,59%, СДПУ (о) – 9,98%, блок "За єдину Україну!" - 8,64%, блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 8,23%, Блок Наталії Вітренко – 7,61%.

До Верховної Ради України у 2002 році завів групу своїх депутатів харківський олігарх Олександр Ярославський. Від Харківської області до парламенту тоді обралися від "Нашої України" брат Ярославського Олексій Ярославський, бізнес-партнер Ярославського по "Укрсиббанку" Ернест Галієв, а також брат президента Віктора Ющенка Петро Ющенко, нафтовик Василь Бартків, комуністка Алла Александровська, регіонал, висунутий блоком "За єдину Україну", тодішній віце-прем'єр-міністр Володимир Семиноженко, член СДПУ(о), тодішній заступник голови Харківської ОДА Володимир Шепетін.

Виборча кампанія 2002 року засвідчила перший прихід у раду величезного олігархічного капіталу. Це модифікувало політичне поле України. Під час наступної виборчої кампанії на авансцену в регіоні виходить "симбіоз" комуністичної партійної еліти та великого капіталу – Партія регіонів. Саме це зрощення дозволило олігархам відібрати рештки електорату в КПУ і залучити бізнесменів, залежних адміністративно від чинної влади.

Вибори 2006 року. Виборчий округ змінив нумерацію та отримав номер 174. Явка склала 56,95%. Комісію очолила член БЮТ Роза Селігей, її заступник – представник "Народного союзу Наша Україна" Олександра Міненко, секретар – "регіонал" Олександр Доровєєв. Вибори вперше пройшли повністю за пропорційною системою, без мажоритарки.

На окрузі безумовну перемогу отримала Партія регіонів – 51,01% (76,4 тис. голосів). БЮТ набрав 14,16% (21,2 тис. голосів), "Наша Україна" - 6,36% (9,5 тис. голосів), Блок Наталії Вітренко – 5,33% (8 тис. голосів), КПУ – 4% (6 тис. голосів). Як видно з результатів голосування, "регіонали" відібрали майже повністю електорат комуністів, "вітренківців" і соціалістів.

До Ради тоді обралися тільки одна харківська комуністка Алла Александровська, соціаліст Анатолій Бугаєць, однак "регіоналів" від області пішли в Раду аж п'ятеро (Юлія Ковальова, Дмитро Святаш, Дмитро Шенцев, Валерій Петросов, Сергій Гусаров). Крім того, значне представництво Харківщина отримала в особах членів БЮТ (Сергій Потімков, Олександр Фельдман, Валерій Камчатний, Олексій Логвиненко). Компанію харківцям у парламенті склав один нашоукраїнець Віктор Лещенко.

Позачергові вибори 2007 року. Очолював комісію представник "Нашої України" Олександр Коновал, його заступником призначили представника БЮТ Віктора Солодовникова, секретарем – представника СПУ Віктора Мілюкова. Явка склала 53,65%.

По суті, електоральні переваги мешканців округу маже не змінилися. Як і попереднього разу перемогу святкували "регіонали", трохи зміцнився БЮТ і зблокована з Луценком "Наша Україна".

Партія регіонів набрала 45,74% (62,5 тис. голосів), БЮТ – 17,57% (24 тис. голосів), блок "Наша Україна – Народна самооборона" - 8,78% (12 тис. голосів), КПУ – 8,76% (11,9 тис. голосів), Блок Володимира Литвина – 4,07% (5,6 тис. голосів). Від Харкова тоді обралася комуністка Алла Александровська, регіонали Інна Богословська, Юлія Ковальова, Дмитро Святаш, Сергій Гусаров, члени БЮТ Олег Гейман, Олексій Логвиненко, Віталій Данілов, Валерій Камчатний, Олександр Фельдман.

Після виборів 2007 року сформувався пул політичних опонентів на наступні щонайменше 10 років. Основна боротьба далі на всіх рівнях триватиме між прихильниками Юлії Тимошенко та Віктора Януковича.

Переможці в одномандатному виборчому окрузі
1998 рік Інна Богословська - 30,14% (27,3 тисячі голосів)
2002 рік Станіслав Косінов - 27,24% (23,9 тисяч голосів)
2012 рік Ірина Бережна - 41,82% (33,4 тисячі голосів)
2014 рік Олександр Кірш - 24,71% (18,6 тисяч голосів)

Вибори 2012 року. Головою ОВК призначений представник партії "Братство" Ігор Жуков, заступником голови – представник Ліберальної партії України Віктор Краснопольський, секретарем – представник Народної партії Роман Ломоносов. Явка 52,41%.

По одномандатному округу балотувалися 10 кандидатів (однак до дня виборів реєстрація трьох із них була скасована), у тому числі луганська регіоналка, протеже російського бізнесмена Павла Фукса і мера Харкова Геннадія Кернеса, нині покійна Ірина Бережна, близький до міністра Арсена Авакова Олександр Кірш, нинішній заступник голови Державної аудиторської служби України Станіслав Косінов. Серед мажоритарників із результатом 41,82% (33,4 тис. голосів) перемогу отримала Бережна. Як показує практика, будь-який кандидат, за якого "береться" мер Харкова, виграє мажоритарку.

По багатомандатному округу Партія регіонів набрала 32,62% (27,5 тис. голосів), ВО "Батьківщина" - 19,07% (16 тис. голосів), КПУ – 18,07% (15,2 тис. голосів), УДАР – 16,67% (14 тис. голосів), ВО "Свобода" - 6,03% (5,1 тис. голосів). На Харківщині тоді були обрані "регіонали" Інна Богословська, Василь Поляков, "бютівці" Віталій Данілов, Віталій Немілостівий і комуніст Олег Буховець.

Виборча кампанія 2012 року засвідчила величезний попит на так звані "нові обличчя". Цим, мабуть, можна пояснити прохід у Раду представників ВО "Свобода", "УДАРу", а також фактичну реанімація Комуністичної партії України (вона протягом двох попередніх кампаній майже повністю втратила підтримку, принаймні на Харківщині).

Позачергові вибори 2014 року. Головою комісії призначена представник "Нашої України" Світлана Соскова, заступником голови – представник партії "Нова політика" Роман Ломоносов, секретарем – "регіонал" Ігор Жуков. Явка ледь не найменша – 49,23%.

По одномандатному округу балотувалися 18 кандидатів (однак до дня виборів реєстрація двох із них була скасована), у тому числі підслідний нині "податківець Курченка" Станіслав Денисюк, аваківець Олександр Кірш, недолюстрований чиновник часів Януковича Станіслав Косінов, "смотрящий" за митницею екс-регіонал Володимир Скоробагач (його злегка підтримував Кернес). Виграв із результатом, найменшим за всю історію мажоритарки на окрузі, представник "народного фронту" Олександр Кірш - 24,71% (18,6 тисяч голосів).

По багатомандатному виборчому округу Опозиційний блок набрав 30,7% (24,3 тис. голосів), БПП – 14,62% (11,6 тис. голосів), "Самопоміч" – 11,68% (9,2 тис. голосів), "Народний фронт" - 9,34% (7,4 тис. голосів), КПУ – 8,04% (6,4 тис. голосів), "Сильна Україна" - 4,56% (3,6 тис. голосів). На Харківщині тоді до Ради були обрані від "Народного фронту" Антон Геращенко, Ігор Котвіцький, Ірина Єфремова, від БПП – Сергій Тригубенко, Михайло Кобцев, від "Самопомочі" - Ярослав Маркевич, Роман Семенуха, від Опозиційного блоку – Михайло Добкін, від Радикальної партії – Альона Кошелєва.

Президентські вибори 2010 року. Голова комісії – представник Тимошенко Сергій Григоренко, секретар представник Януковича – Лариса Ричкова. Явка – 66,47%.

На окрузі перемогу отримав Віктор Янукович з результатом 64,63% (64,6 тис. голосів). Юлія Тимошенко набрала 27,48% (27,5 тис. голосів). Не підтримали жодного кандидата 6,89% виборців. Усього взяли у голосуванні на окрузі 99,9 тис. громадян.

Президентські вибори 2014 року. Голова комісії – Олександр Назаренко, заступник голови – Віталій Кадук, секретар – Віталій Прилуцький. Явка – 50,18%. Усього отримали бюлетенів 72,8 тис. зі 145 тис. громадян, внесених до списку виборців на момент закінчення голосування.

Петро Порошенко набрав 38,73% (28,2 тис. голосів), Михайло Добкін – 22,47% (16,3 тис. голосів), Сергій Тігіпко – 9,27% (6,7 тис. голосів), Юлія Тимошенко – 7,25% (5,3 тис. голосів), Анатолій Гриценко – 4,82% (3,5 тис. голосів). Решта кандидатів не подолали навіть 4-відсотковий бар'єр.

Переможці президентських виборів в окрузі №169
2010 рік Віктор Янукович - 64,63% (64,6 тисяч голосів) Юлія Тимошенко - 27,48% (27,5 тисяч голосів)
2014 рік Петро Порошенко - 38,73% (28,2 тисячі голосів) Михайло Добкін - 22,47% (16,3 тисяч голосів)

Останні президентські вибори (з огляду на "вождізм" українських політичних партій) показали, скільки орієнтовно під час наступної виборчої кампанії можуть набрати політичні партії, які очолюються згаданими кандидатами у президенти. Утім, не варто також забувати про традиційний запит на "нові обличчя" у кризові політичні періоди. Отже, можливо припустити, що на ОВК №169 ніхто не набере переконливої більшості голосів.

Більше новин Харкова читайте на Depo.Харків

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook