Округ №64: Що змусить "червоний" Коростень поміняти Арешонкова на Турчинова

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Центр: місто Коростень Житомирської області

Опис меж: місто Коростень, Коростенський, Лугинський, Овруцький, Олевський райони

Місцезнаходження ОВК – м. Коростень, вул. Грушевського, 3

Орієнтовна кількість виборців – 164 049

Кількість виборчих дільниць – 306

У політтехнологічних колах Коростенський округ носить неформальний статус "червоного". На фоні загалом патріотичної Житомирщини тут на всіх виборах високі результати завжди демонстрували комуністи та "регіонали". У 2014 році на парламентських виборах в Коростенському, Лугинському, Овруцькому та Олевському районах перемогу отримав представник БПП Володимир Арешенков, якого називають близьким до екс-спікера Верховної Ради Володимира Литвина. ЗМІ повідомляють: Турчинову рекомендував балотуватися в 64-му окрузі впливовий на Житомирщині "фронтовик" Сергій Пашинський. Йому приписують серйозний вплив на "вічного" мера Коростеня Володимира Москаленка, відомого тим, що він з 1990 року (ставши першим секретарем Коростенського міського комітету Компартії України) майже беззмінно очолює місто. Оскільки Коростень та Коростенський район - найбільші за кількістю виборців, активна робота помножена тут на адмінресурс значно підвищує шанси кандидатів. Проте для того, щоб оцінити шанси Турчинова стати переможцем, варто зрозуміти, чи готові виборці півночі Житомирської області підтримати таку непересічну фігуру.

Довідка: На виборах 1998 року цей округ мав інший номер – 66-й – та інший територіальний склад: замість Олевського району до нього входив Народицький, який зараз включений до округу з центром у Малині (саме він зараз 66-й).

У 2006 році, коли вибори відбувалися лише за партійними списками, округ розділили. Коростенський район об'єднали з Володарськ-Волинським в 59-му окрузі, а Овруцький, Лугинський і Народицький – в 64-му.

На президентських виборах 2010-го ТВО з центром у Коростені отримав 65-й номер. Саме тоді він набув нинішніх географічних обрисів. 64-й номер за ним закріпили на парламентських виборах 2012-го року.

У 1998 році найбільшу довіру виборців отримав комуніст Володимир Яценко, на той момент народний депутат. Його головним суперником був Борис Олійник: не поет і політик, а начальник Південно-західної залізниці. Коростень, окрім всього, залізничний вузол, тому в Олійника тут були суттєві позиції. Проте виборці довірили мандат Яценку, який, окрім членства у КПУ, перебував на перших ролях у ВГО "Союз Чорнобиль України". А оскільки північ Житомирщини входить до "чорнобильської зони", то кандидати в депутати завжди використовували у своїх програмах тему пільг для постраждалих від аварії на ЧАЕС. Пан Яценко давно не депутат, але досі комуніст. Іноді його можна навіть побачити в телеефірах по чорнобильській тематиці.

Розрив між Яценком й Олійником у 1998 році склав менше 9%. А от третім до фінішу прийшов Сергій Пашинський. На той час безпартійний самовисуванець, президент закритого акціонерного товариства "Торговий дім банку "Україна". Правда, відстав він від лідерів дуже суттєво. Цікаво, що лише четвертим був перший заступник голови Житомирської ОДА Аркадій Зоря. Занизький результат, як для кандидата від влади.

У 1998 році комуністи в 66-му окрузі показали чудовий результат – 30,8%, а от "рухівці", які в масштабах країни були другими, тут отримали лише 4,6%, найгірші показники в області. Відтоді за цим округом і закріпилося прозвище "червоного". І, як показали наступні вибори, недарма, адже нацдемів виборці не підтримували. Так, уже за рік на президентських виборах з незначною перевагою (у 3%) в другому турі в окрузі переміг лідер КПУ Петро Симоненко.

На парламентських виборах 2002 року комуніст Яценко опинився лише третім. Першим став Павло Матвієнко, банкір, голова правління акціонерного банку "Національний кредит", та місцевий самовисуванець, генеральний директор акціонерного товариства ЗТ "Фактор" Сергій Тищенко. Павло Матвієнко на момент обрання мав лише 29 років, він балотувався від Партії національно-економічного розвитку України, колись досить перспективної. Його батько, Володимир Матвієнко, родом з Коростенщини, в 90-х роках та на початку 2000-х дуже впливовий політик та фінансист. Він був першим головою Нацбанку незалежної України, в часи його головування впровадили купони. У 1992 році, після відходу з посади, створив Український акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, більш відомий як "Промінвестбанк". Був головою правління там до 2008 року. Саме тоді ця фінустанова пережила велику кризу, яка призвела до введення тимчасової адміністрації, а згодом і продажу. На той момент Матвієнко-молодший вже не був народним депутатом. За час своєї каденції він побував у кількох провладних фракціях, входив до комітету ВР з питань фінансів і банківської діяльності.

А от партійні розклади вперше засвідчили, що Коростень не такий вже й "червоний": виборчий блок Віктора Ющенка здобув майже 22% голосів, комуністи майже з 19% стали другими. Прохідний бар'єр також подолали блок "За єдину Україну!" (12,65%), соціалісти (11,1%), об'єднані есдеки (7,36%) і БЮТ (6,81%).

Виборці 66-го округу на президентських виборах 2004 року у першому турі підтримали Віктора Януковича (41,3% проти 28,8% у Віктора Ющенка). У другому турі з мінімальною перевагою першим став вже Ющенко. І лише на повторному голосуванні в грудні 2004-го помаранчевий кандидат зумів випередити Януковича на 11%.

У 2006 році, коли вибори відбувалися лише за партійними списками, округ розділили. В окрузі №59 Партія регіонів здобула перевагу в 9% над "Блоком Юлії Тимошенко", третьою була "Наша Україна", соціалісти і комуністи також подолали прохідний бар'єр. В 64-му окрузі результати відрізнялися: ПР з мінімальним розривом обійшла "Нашу Україну", БЮТ був третім, четвертими і п'ятими, відповідно, соціалісти і комуністи.

За рік, на позачергових виборах 2007-го, територіальна конфігурація округів залишилася тією самою, але підсумки трохи іншими. В окрузі з центром у Коростені знову перемогли "регіонали" (35,1%), другими були "бютівці" (25,1%), бар'єр також подолали НУНС, "Блок Литвина" і комуністи. В окрузі з центром в Овручі розрив між ПР і БЮТ склав соті відсотка, п'ятірка переможці була тією ж, що і в Коростені.

На президентських виборах 2010-го з майже 4-відсотковим відривом від Юлії Тимошенко вибори тут виграв Віктор Янукович. Хоча у першому турі він перегравав екс-прем'єрку майже на 10%. Цей округ став єдиним на Житомирщині, де першість отримав висуванець Партії регіонів.

Власне, "біло-блакитним" анклавом північ Житомирщини залишилася і на парламентських виборах 2012-го. Тоді вже у 64-му окрузі розгорілася запекла боротьба відразу між трьома кандидатами – "регіоналом" Володимиром Пеховим, комуністом Миколою Тимошенком, який на той момент очолював Житомирську митницю і був близьким до головного митника Ігоря Калетника, і висуванцем об'єднаної опозиції "Батьківщина" Андрієм Озерчуком, помічником нардепа Сергія Пашинського. Тоді лідерів опозиції звинувачували, що вони могли виставити на цьому окрузі потужнішого кандидата, разом з тим, далеко не факт, що навіть упізнаваний політик міг переконати виборців змінити колір свого регіону з "червоного" не на "біло-блакитний".

Власне, трійка лідерів перегонів так і розташувалася: Пехов – 32,7%, Тимошенко – 28,5%, Озерчук – 26,1%. Прославився Коростенський округ ще одним – він став єдиним на Житомирщині, де перемогла Партія регіонів (29,4% проти 26,6% у "Батьківщини"). Третіми стали комуністи, четвертими – "ударівці". На тих виборах спостерігачі відзначали безпрецедентне для цього округу "гречкосійство" з боку провладного кандидата. Очевидно, при виборі, за кого голосувати, воно і стало ключовим.

Парламентські вибори (межі нинішнього округу №64)
1998 рік	Володимир Яценко - 30,01%	Борис Олійник - 21,73%
2002 рік	Павло Матвієнко - 30,10%	Сергій Тищенко - 25,46 %
2012 рік	Володимир Пехов - 32,75%	Микола Тимошенко - 28,51%
2014 рік	Володимир Арешонков - 41,03%	Володимир Пехов - 17,53%

Партії-лідери парламентських виборів (межі нинішнього округу №64)
1998 рік	Комуністична партія України (30,79%) Виборчий блок "За правду, за народ, за Україну" (9,57%) Народна партія (9,37%) Партія зелених (7,63%) Народний Рух України (4,58%) Народно-демократична партія (4,46%)
2002 рік	Комуністична партія (26,03%) Виборчий блок політичних партій "За Єдину Україну!" – (19,33%) Виборчий блок "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" (11,65%) Соціалістична партія України (9,28%) Соціал-демократична партія України (об'єднана) (7,65%) Виборчий блок політичних партій "Виборчий блок Юлії Тимошенко" (3,29%)
2006 рік	Партія регіонів (30,79%) Блок Юлії Тимошенко (21,16%) Блок "НАША УКРАЇНА" (10,96%) Соціалістична партія України (6,68%)) Комуністична партія України (6,39%)
2007 рік	Партія регіонів (35,17%) Блок Юлії Тимошенко (25,17%) Блок "Наша Україна – Народна Самооборона" (10,98%) Блок Литвина (8,06%) Комуністична партія України (7,14%)
2012 рік	Партія регіонів (29,43%) Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" (26,62%) Комуністична партія України (21,45%) Політична партія "УДАР" (10,80%)
2014 рік	Політична партія "НАРОДНИЙ ФРОНТ" (23,93%) ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА" - 22,94% Радикальна партія Олега Ляшка (10,91%) Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" (6,88%) Об'єднання "САМОПОМІЧ" (6,52%)

Президентські вибори

1999 рік	Леонід Кучма – 45,9%	Петро Симоненко – 48,45%
2004 рік	Віктор Ющенко – 53,54%	Віктор Янукович – 41,70%
2010 рік	Віктор Янукович – 49,40%	Юлія Тимошенко – 45,09%
2014 рік	Петро Порошенко – 47,40%	Юлія Тимошенко – 18,91%

Позачергові президентські вибори 2014-го року в окрузі (ТВО №65) виграв Петро Порошенко.

А на жовтневих перевиборах парламенту 2014 року переміг висуванець пропрезидентського блоку Володимир Арешонков, на той момент перший заступник голови Житомирської облради. Його головним конкурентом був Пехов, цього разу самовисуванець. Проте від "регіоналівського" минулого сховатися йому, вочевидь, не вдалося, і він з тріском програв Арешонкову. Варто зауважити, що у висуванця БПП реальних суперників на окрузі не було. І якщо про Турчинова правда, тоді у нинішнього депутата з Коростеня виникнуть проблеми.

До речі, у 2014 році в усіх округах на Житомирщині переміг "Народний фронт". Але в коростенському окрузі розрив між партією Арсенія Яценюка і БПП був найменшим. Третіми до фінішу прийшли "радикали", четвертою "Батьківщина", п'ятою "Самопоміч". Враховуючи, що "НФ" у нинішньому форматі за півтора роки, скоріш за все, у виборчих перегонах ми не побачимо, а мешканці 64-го округу схильні голосувати за соціальних популістів і "гречкосіїв", ще не факт, що Турчинов їм сподобається.