Довідник виборця: За що можна "сісти" під час виборів

Depo.Вибори продовжує знайомити читачів з нюансами виборчого процесу

Фото: УНІАН

 

Від прозорості та чесності виборчого процесу залежить те, наскільки результат виборів відповідатиме волі українського народу. Тож законодавство України передбачає покарання за порушення.

Особи, винні в порушенні законодавства про вибори Президента України, можуть бути притягнуті як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності.

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

За порушення права громадянина на ознайомлення зі списком виборців передбачено штраф від 170 до 510 гривень.

Здійснення передвиборної агітації особою, участь якої у передвиборній агітації заборонено також буде покарано штрафом. Але законодавець диференціював розмір штрафу в залежності від особи порушника: простому громадянину це порушення обійдеться у суму від 510 до 850 гривень, а посадовій особі – від 850 до 1360 гривень.

Штрафом в розмірі від 340 до 1700 гривень буде покарано працівника виборчої комісії у випадку ненадання копії виборчого протоколу особам, які мають право на їх отримання.

За невиконання рішень виборчої комісії громадян може бути оштрафовано на суму від 255 до 425 гривень.

Передбачено штрафи і для роботодавців, які відмовляються звільникти члена виборчої комісії від виконання виробничих чи службових обов’язків (від 340 до 850 грн). А за звільнення члена виборчої комісії з роботи або переведення його на нижчу посаду з підстав, пов’язаних з виконанням ним обов’язків у виборчій комісії, буде накладено штраф від 1020 до 1700 гривень.

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Законодавством передбачено відповідальність за здійснення злочинів проти виборчих прав громадян.

Тож «сісти» можна за такі дії:

  • перешкоджання здійсненню виборчого права, роботі виборчої комісії
  • чи діяльності офіційного спостерігача (ст. 157 ККУ);
  • надання неправдивих відомостей до органу ведення Державного реєстру виборців або фальсифікація виборчих документів, підсумків голосування або відомостей ДРВ (ст. 158 ККУ);
  • незаконне використання виборчого бюлетеня, голосування виборцем більше ніж один раз (ст. 158-1 ККУ);
  • незаконне знищення виборчої документації (ст. 158-2 ККУ);
  • порушення таємниці голосування (ст. 159 ККУ);
  • підкуп виборця (ст. 160 ККУ).

Покаранням може бути обмеження або позбавлення волі на різні строки. Іноді - з позбавленням права обіймати певні посади на певні терміни. Конкретну міру покарання винуватцю обиратиме суд.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Вибори 2018: Повне оголення