ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Округ №209: Територія, де виборці продаються за гарячу воду

Тут перемагав скандальний забудовник Куровський, котрий брехав про гарячу воду, і представник "Народного фронту", якому розчистили дорогу за угодою з "БПП"

Depo.
12 вересня 2018 17:00
ФОТО: depo.ua

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Округ №209

Центр – місто Ніжин, Чернігівської області

Опис меж: місто Ніжин, Варвинський, Ніжинський, Носівський, Срібнянський райони, частина Ічнянського району (виборчі дільниці № 740202, 740203, 740205 – 740207, 740210, 740212 – 740214, 740216, 740217, 740219, 740220, 740222 – 740224, 740226, 740227, 740229, 740230, 740233, 740234, 740237, 740238)

Місцезнаходження ОВК: м. Ніжин, вул. Гоголя, 6

Кількість виборчих дільниць - 168

Орієнтовна кількість виборців - 141 787

Особливістю округу №209 є те, що у його межі входять райони з досить розвиненою промисловістю. Ніжин - центр, в якому донедавна ще працювали 16 підприємств і компаній восьми галузей промисловості. Місто відоме як легкою, медичною так і харчовою промисловістю з машинобудуванням. Взяти хоча б Ніжинський консервний комбінат, про який знають не тільки в Україні, а і за її межами. У Варвинському районі діє Гнідинцівський газопереробний завод. Сьогодні питома вага його продукції у загальному обсязі промисловості району становить 98,9%. Родовище нафти поблизу села Гнідинці було відкрито ще у 1959 році.

Окрім цього на Чернігівщині досить потужні позиції займає аграрний сектор. Тут створено чимало формувань нового типу.

Райони, що входять в округ №209 мало чим відрізняються від загальноукраїнської картини. Сільське населення досить бідне, що дає змогу різним кандидатам "окучувати" округи вдаючись до примітивної технології "гречки".

На виборах у парламент в 1998-му році по округу переміг безпартійний Валерій Пухкал, що на той час вже мав досвід роботи при Компартії у радянські часи, держчиновником в Московській райдержадміністрації в Києві, в Інституті підвищення кваліфікації кадрів Української академії державного управління при Президентові України, а також завідувачем сектором інформації в АП. Пухкал - місцевий. Після своєї перемоги на окрузі працював першим заступником в Комітеті ВР у закордонних справах.

У 1998-му році він здолав відомого сьогодні Валерія Вощевського, який був віце-прем'єр-міністром від Ляшка в уряді Арсенія Яценюка з грудня 2014-го по 1 вересня 2015-го. І пішов у відставку після виходу "радикалів" з коаліції. На той час Вощевський був президентом "Селянської інноваційної компанії -Холдинг" та закритого акціонерного товариства "Сінком-Холдинг".

Окрім цього, здолав Пухкал і самого Ляшка, щоправда формально. Олег Валерійович, який на той час був головним редактором київської газети "Політика" зареєструвався, але в підсумку знявся з перегонів по округу. І в майбутньому полюбив 208-й.

В 2002-му році по 209-му округу переміг Іван Плющ, який на той час був представником Народно-демократичної партії, в якій під час розколу на опозиційне до Кучми та пропрезидентське крила входив до останнього. Перше ж очолював Анатолій Матвієнко, який з часу створення був лідером НДП.

До 2002-го року Плющ встиг побувати у Верховній раді УРСР від компартії, двічі Головою ВР. В 1994-му році Плющ потрапив у парламент, ставши нардепом від Борзнянського району (округ № 445), який в 2002-му році входив у 209-й, а зараз у 208-й округ.

Пухкал на тих виборах був лише третім.

До речі, з 1998-го по 2014-й рік по 209-му округу відчайдушно намагається пройти Валерій Боровик. В останній кампанії чотирирічної давнини він йшов від "Свободи". До того часу встиг побувати лібералом і безпартійним.

Ще на виборах у парламент 1998-го округ №209 був соціалістичним. Соцпартія, комуністи та прогресивні соціалісти Вітренко - головні політсили, яким надали перевагу мешканці районів округу. На президентських виборах 1999-го як в першому, так і в другому турі округ підтримав Симоненка. Кучма програвав тут і йому, і Морозу. Але вже в 2002-му стався небачений прорив. "Наша Україна" Віктора Ющенка потіснила з лідерства "соціалістів" Мороза, обійшовши їх на 7%. На президентських виборах 2004 Ющенко тут обходив Януковича. "Соціалістична партія" трималася другою і на виборах 2006-го. Але обвалилася після славнозвісної коаліції Мороза з "Партією регіонів". Вже в 2007-му році округ став "протимошенківським" аж до 2014-го, коли пальму першості тут перехопив "Народний фронт" та президент Порошенко.

Президентські вибори (межі округу №209)

1999 рік Петро Симоненко - 87 932 Леонід Кучма - 39 507
2004 рік Віктор Ющенко - 76,93% Віктор Янукович - 19,33%
2010 рік Юлія Тимошенко - 49,72% Віктор Янукович - 15,10%
2014 рік Петро Порошенко - 45,23%

Юлія Тимошенко - 19,88%

Довідка: На президентських виборах територіально Україна поділена на 225 округів, кількість яких у регіонах є практично сталою. На парламентських виборах кількість і межі округів постійно зазнавали змін залежно від прийнятої системи виборів та політичної кон'юнктури.
Вибори 1994 року відбувалися за мажоритарною системою у два тури. Внаслідок недосконалості закону окремі округи так і не отримали своїх представників у парламенті протягом усієї його каденції. Законодавчу колізію депутати виправили, увівши для виборів 1998 року змішану систему і прибравши сумнівні норми для мажоритарників. На виборах 2002 року, які так само відбувалися за змішаною системою, обриси мажоритарних округів набули вигляду, більш менш відповідного до реального територіального поділу. Вибори 2006-го і дочасні 2007-го пройшли за пропорційною системою, виборчих округів в регіонах стало менше. Повернення до змішаної виборчої системи відбулося після чергової зміни законодавства у 2012 році.

На президентських виборах 1999-го Ніжин і основні межі нинішнього 209-го округу ним і були, а вже в 2004-му році стали 211-м округом, яким були і на останніх виборах 2014-го.

На парламентських виборах в 1998-му та 2002-му - 209 округ. У 2006-му та 2007-му році - 214-й округ. В 2012-му та 2014-му округ №209 мав сталі межі.

На відміну від славнозвісних 205-го та 208-го округів вибори в 209-му проходили без особливих скандалів.

Як писала "Опора", перед парламентськими перегонами 2014-го кандидати навіть зібралися і виступили з єдиною заявою про чесні вибори. Але тоді це виглядало зрозуміло - округ був під впливом двох політсил майбутньої коаліції в парламенті, "НФ" та "БПП".

Парламентські вибори (межі округу №209)

1998 рік Олександр Пухкал - 14,17% Валерій Боровик - 13,44%
2002 рік Іван Плющ - 41,73% Валерій Боровик - 24,65%
2006 рік БЮТ - 39,47% Соціалістична партія України - 13,99%
2007 рік БЮТ - 50,29% "Наша Україна - Народна Самооборона" - 15,88%
2012 рік Іван Куровський - 46,52% Валерій Боровик - 24,12%
2014 рік Олександр Кодола - 26,88% Валерій Зуб - 13,90%

На парламентських виборах 2012-го, які проходили за змішаною системою після дворіччя пропорційної, на окрузі №209 переміг скандальний бізнесмен-забудовник Іван Куровський, який прославився тим, що його компанія намагалася забудувати частину території Центральної клінічної лікарні Києва, де було старе поховання. Він - колишній голова Чернігівської обласної організації партії ВО "Батьківщина" (2006-2011 роки). У 2006-му на виборах у парламент "Батьківщина" по округу була лідером. Куровський йшов 65-м у її виборчому списку, як і в 2007-му.

В 2012-му Куровський вдавався до цікавих методів агітації. У Ніжині, де мешканці протягом літа сиділи без гарячої води і нарешті її отримали, в поштові скриньки кидали оголошення. Їх зміст вражав. Мовляв, гарячу воду до помешкань відновили завдяки кандидату-мажоритарнику Івану Куровському. У листівці стояв підпис "Адміністрація ВАТ "НіжінТеплоМережі". В Куровського тоді розповідали, що це не їх робота, а ініціатива тепломереж. Але визнавали, що питанням займаються. Втім, насправді ж воду відновили за підтримки Кабміну і Куровського звинувачували в брехні. Різноманітні обіцянки і загравання з селянами та подібні маніпуляції зробили свою справу. Куровський здолав на окрузі Боровика від "Свободи". Він зробив ставку на "Партію регіонів", що також очевидно допомогло йому вийти переможцем. І так прославився, що йому ще довго пригадували голосування за "диктаторські закони" 16-го січня. Після втечі Януковича Куровський вийшов з "ПР", але на вибори 2014-го не пішов.

Партії-лідери парламентських виборів (межі округу №209)

1998 Виборчий блок Соціалістичної партії України та Селянської партії України "За правду, за народ, за Україну!" - 28,01% Комуністична партія України - 22,34%
2002 Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 26,38% Соціалістична партія України - 19,45%
2006 БЮТ - 39,47% Соціалістична партія України - '13,99%
2007 БЮТ - 50,29% "Наша Україна - Народна Самооборона" - 15,88%
2012 Батьківщина - 39,83% Партія регіонів - 17,13%
2014 Народний фронт - 28,52% БПП - 18,00%

Можливо, справа в тому, що їхній результат був в цілому передбачуваним. На той час головним фаворитом на окрузі був кандидат від "БПП", депутат Київради від "Удару", ніжинський юрист і підприємець Олександр Харченко. Він - син колишнього прокурора міста Ніжина. Конкуренцію йому мав скласти кандидат від "Народного фронту", перший заступник голови Чернігівської облради, голова фракції ВО "Батьківщина" в Чернігівській обласній раді (2010—2014 рр) Олександр Кодола.

Втім, справжньої боротьби не вийшло. "БПП" і "Народний фронт" були політичними союзниками. І ділили між собою округи, а після цього, як відомо, створили більшість у парламенті. 209-й став частиною угоди. "БПП" вирішив не створювати конкуренцію "Народному фронту" і Харченко зняв свою кандидатуру в останній можливий для цього день. Кодола спокійно переміг, скориставшись електоральною "сіткою", напрацьованою з "Батьківщиною", вихідцем з якої він і був, та великими грошима.

Штука в тому, що за даними ЦВК Кодола "інвестував" з виборчого фонду у депутатський мандат найбільше коштів – 3 млн. 230 тисяч грн. (на одного виборця – 170 грн.). При цьому з них тільки 20 тисяч грн. склали власні кошти цього кандидата у народні депутати. Майже 3 млн. 18,6 тисяч грн. або 93% коштів виборчого фонду були витрачені Кодолою на оплату ефірного часу на телебаченні щоб отримати 26,9% голосів виборців.

В 2019-му році Кодола навряд чи стане головним фаворитом виборів без суттєвого фінансового ресурсу. "Батьківщина", яка давно має структуру та власну "сітку", матиме тут більше шансів. Не виключено, що і "БПП" повернеться до варіанту з Харченком. В будь-якому разі, ситуація буде зрозумілою після президентських виборів. Не можна виключати, що умовний Кодола піде на вибори самовисуванцем за підтримки тієї ж "Батьківщини", яка дала йому дорогу в життя, враховуючи майже "нульовий" рейтинг "НФ". Одне зрозуміло - погоду робить фінансовий ресурс. Технології роботи з електоратом досі не змінилися. Концерти, подарунки, гаряча вода - майбутні тренди цього округу. Як і раніше.