Округ №215: Київська вотчина "Свободи"

Андрієві Іллєнку вдалося двічі обратися по округу, де до нього такого не було

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Центр - місто Київ, Деснянський район

Опис меж: частина Деснянського та частина Дніпровського районів міста Києва.

Кількість виборчих дільниць - 81

Орієнтовна кількість виборців - 166 207

Місцезнаходження ОВК - Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація

У частині Деснянського і Дніпровського районів, які увійшли в 213-й округ, на президентських виборах голосували як і скрізь по Києву: у 1999-му за Леоніда Кучму, аби не переміг комуніст Петро Симоненко, у 2004-му - за Віктора Ющенка, у 2010-му - за Юлію Тимошенко, в 2014-му - за Петра Порошенка. За третю позицію конкурували Олег Ляшко та Анатолій Гриценко.

Округ №213 включає в себе значну частину житлового масиву Вигурівщина-Троєщина, Лісовий і Райдужний масиви, а також Воскресенку. Тобто, розташований у межах двох районів – Деснянського і Дніпровського. А це означає, що інтереси містечкових еліт відмінні, й кандидатові, який сподівається на перемогу, або потрібно їх враховувати, або просто не зважати на них, опираючись лише на себе і свою політсилу.

Це не єдина особливість округу. Кожна із його частин має свої комунальні, соціально-економічні та інші нюанси, і кандидатові в народні депутати, хоча балотується він не до міськради, а до Верховної, доводиться ці нюанси враховувати. Та частина Троєщини, яка входить до 215-го округу, це висотки, здебільшого споруджені в часи масової забудови мікрорайону у 80-90-ті роки. Себто, приблизний вік виборця – десь в межах 50-55 років. Молодь, якої тут також багато, традиційно не надто активна на виборах. Ці ж характеристики стосуються і Райдужного. Хіба житловий фонд там ще старіший.

Лісовий масив в цілому схожий за проблемами з троєщинською частиною округу, а от Воскресенка – ні. Це "хрущівська" забудова з відповідними проблемами – зношеність труб, занехаяність під'їздів і байдужість мешканців, які впевнені, що все замість них має робити держава. Виборець тут здебільшого пенсійного віку, але оскільки район заселявся в 60-70-ті роки переважно прибулими до столиці з найближчих регіонів, Воскресенка не лише україномовна, а й національно свідома. До речі, на Троєщині і Лісовому українську завжди можна було почути набагато частіше, аніж в інших районах Києва.

Ще однією цікавою особливістю округу є значна кількість прихожан євангельських церков. Тут знаходяться храм адвентистів сьомого дня, церква Християнська надія, кампус церкви Хіллсонг та інші. Також на територіях, які входять до округу, свого часу активно працювали соратники Черновецького. Кажуть, мережа, створена тоді, успішно діє і зараз.

На двох останніх виборах Верховної Ради тут перемагає Андрій Іллєнко. Якщо останні, позачергові, він виграв без особливих проблем на напрацьованому авторитеті (другим до фінішу прийшов безробітний самовисуванець Віктор Кондратенко, який програв "свободівцю" більш ніж удвічі), то своє на виборах 2012 року йому довелося вигризати. Нагадаємо, в рамках "Комітету опору диктатурі" опозиціонери режиму Януковича домовилися про розподіл мажоритарних округів, 215-й відійшов "Свободі". Йому протистояла самовисуванка Галина Герега, на той момент секретар Київради, співвласниця мережі будівельних гіпермаркетів "Епіцентр". Ставка влади на Герегу була добре розрахована і мала зіграти: ця пані не асоціювалася у киян з "регіоналами", а як представниця місцевої влади, могла вирішити безліч комунальних проблем. До того ж на Воскресенці знаходиться один із маркетів "Епіцентру", який дає роботу частині виборців. Проте Іллєнкові довелося боротися не стільки з Герегою та щедрістю її штабу, скільки з конкурентами з демократичного табору. Тут свого кандидата висунув "УДАР" Віталія Кличка. У підсумку "ударівський" адвокат Ігор Опадчий отримав 19,1% голосів, а Герега з Іллєнком прийшли до фінішу, як кажуть, ніздря в ніздрю: 32,95% проти 33,14%. Але пані-кандидат свою поразку не визнала і зажадала перерахунку голосів. Мотивувала тим, що представники Іллєнка начебто тиснули фізично і морально на членів окружкому. У відповідь "Свобода" звинувачувала Герегу у фальсифікаціях, підкупі виборців і застосуванні "тітушок". Зрештою, перерахунок таки почали, але провладна кандидатка швидко відступилася, заявивши, що не хоче, аби вибори перетворилися на розбірки.

Ми не дарма згадали цю історію в деталях. У 2012-му скандал на 215-му окрузі ледь не призвів до повторення епопеї в іншому столичному окрузі, де "свободівець" Юрій Левченко зійшовся у двобої з провладним самовисуванцем Віктором Пилипишиним. Там Центрвиборчком не зміг встановити результат через бійки між командами опонентів. А Герега, на відміну від Пилипишина, до кінця не пішла. Чому? Припустимо, що не обійшлося без порад із вищих кабінетів влади.

Під час парламентських виборів 2006-го і дочасних 2007-го, які відбувалися за партійними списками, результати були ідентичними з іншими столичними округами – мешканці Дніпровського і Деснянського районів найбільше підтримали "Блок Юлії Тимошенко". За призові місця сперечалися "Наша Україна" і "регіонали".

А от на виборах 2002 року (тоді цей округ мав 214-й номер) боротьба за мандат розгорнулася між лікарем Миколою Поліщуком, делегованим "Нашою Україною" (після Помаранчевої революції він очолював МОЗ), і ставлеником міської влади Віктором Лагою – на той момент першим заступником голови Деснянської РДА. Третім до фінішу, до речі, прийшов Олесь Доній, який балотувався самовисуненням. Окрім нього на полювання за мандатом тут вийшли інші цікаві особистості – підприємець Геннадій Балашов, продюсери Анжеліка Рудницька і Олександр Бригинець, нині депутат від БПП. Всі вони суттєво відстали від лідерів. Лага робив ставку на вирішення комунальних проблем, а Поліщук – на ідеологію. Суспільство, яке очікувало змін в державі, підтримало другий підхід.

До речі, Лага програвав на цьому окрузі (тоді №218) і в 1998 році. Він поступився нардепу Валерію Бабичу. Зараз про нього, як політика, майже ніхто не пам'ятає, а в 90-х один із організаторів Українського союзу промисловців і підприємців, перший президент АТ "Українська фінансова група", депутат 2-го скликання від Дніпропетровщини вважався дуже перспективним політиком. У парламенті він входив до фракції партії "Єдність" столичного голови Олександра Омельченка. По завершенню депутатської каденції займається бізнесом.

Наразі окрім "свободівців" активність на окрузі ніхто не проявляє. Але це не означає, що Іллєнко зможе легко стати тут депутатом втретє. Все буде залежати від того, чи зможе влада виставити проти нього серйозного кандидата. Не "гречкосія", з такими націоналісти навчилися воювати, у тому числі й силовими методами, а впізнавану фігуру. Яка не лінуватиметься особисто обходити всі двори й агітувати за себе не лише біл-бордами.

ОКРУГ №215. м. Київ, частина Деснянського і Дніпровського районів. Кількість виборчих дільниць 79, орієнтовна кількість виборців 170 211 (станом на 26 жовтня 2014 р.).

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Вибори 2018: Повне оголення