Округ №96: Пристолична вотчина екс-"регіонала" Москаленка

Ярослав Москаленко по праву вважає цей округ майданчиком для свого гарантованого перебування у ВР

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Центр - місто Вишгород

Опис меж: міста Буча, Славутич, Бородянський, Вишгородський, Іванківський, Поліський райони

Кількість виборчих дільниць - 196

Орієнтовна кількість виборців – 180 546

Місцезнаходження ОВК - м. Вишгород, пр-т Івана Мазепи, 9, районний будинок культури

Округ №96 – найбільший за площею мажоритарний округ в Україні. Він включає до себе усю північну частину Київської області – Бородянський, Вишгородський, Іванківський, Поліський райони. Також варто виділити два міста обласного значення – Буча та Славутич. Останній є анклавом у Чернігівській області, і знаходиться майже в 200 км від центру округу у Вишгороді.

У своєму виборі президентів жителі північної Київщини майже не відрізняються від жителів сусідніх округів області. У 2014 році 65,35% виборців віддали свій голос Петру Порошенку, тоді як Юлія Тимошенко отримала лише 11% голосів. Кардинально іншою була ситуація у 2010 році, коли Тимошенко набрала 70,19%, тоді як Віктор Янукович 22,16% голосів. У 2004 році перемогу тут святкував Віктор Ющенко, а в 1999 - Леонід Кучма, за якого віддали голоси понад 99 тисяч виборців, тоді як за комуніста Петра Симоненка - 41 тисяча.

Окрім великих дистанцій, варто відзначити і досить неоднорідну електоральну базу округу. Це впливає на специфіку роботи з виборцями. До появи тут "регіонала" Ярослава Москаленка у 2012 році, ніхто з ресурсних кандидатів не хотів окучувати такі велетенські простори. Та й у нього було спочатку, м'яко кажучи, не все однозначно. Москаленку протистояв представник "Батьківщини", повний тезка українського поета Олеся - Олександр Кандиба, який до того був депутатом Київської облради. У підсумку їх протистояння, представник Партії регіонів, який, до того ж, тоді був заступником голови Київської ОДА, набрав 38,97% голосів, тоді як Кандиба – 38,19%. Причому в останнього були всі шанси перемогти, але саме по цьому округу "Батьківщина" не змогла домовитися з "УДАРом". Від партії Кличка балотувався Дмитро Крейнін, який отримав 13,29%. Більшість цих голосів могли відійти опозиціонерові Кандибі, але цього не сталося.

Під час парламентських виборів 2006-го і дочасних 2007-го, які відбувалися за партійними списками, в окрузі, як власне і на всій Київщині, домінувала "Батьківщина": 2006-го вона набрала 37,04%, за рік аж 48,9%. У 2002 році в цього округу (тоді 92-го) були дещо інші обриси - без Бучі і Бородянського району, але з Макарівським. Тут упевнено переміг Сергій Осика – тодішній радник президента Леоніда Кучми, який набрав 43,46%. Цікаво, що він йшов до ВР як самовисуванець, та після обрання депутатом змінив кілька фракцій, після чого опинився в БЮТ, від якої ще двічі ставав нардепом. Але на округ в якості висуванця більше не повертався.

Друге місце тоді посів чинний на той момент депутат від цього округу Іван Кірімов (8,9%), який йшов від "Батьківщини" й очолював Київську обласну організацію цієї партії. Тут він перемагав у 1994-му і 1998-му роках. Причому у 1998 році здолав Романа Безсмертного – постійного представника Кучми у Верховній Раді, який відстав від Кірімова на відсоток.

Якщо говорити про "доісторичні часи", то депутатом від цього округу у 1990 році обирали відомого комуніста Станіслава Гуренка, який з 1990 по серпень 1991 року був членом Політбюро ЦК КПРС, а пізніше кілька разів ставав нардепом від КПУ в Верховній Раді незалежної України. Щоправда, у 1993 році Гуренко достроково склав повноваження і на окрузі відбулися довибори, переможцем яких став місцевий аграрій Василь Андрощук, який, щоправда, більше нардепом не обирався.

Після Майдану, на дочасних виборах 2014-го, здавалося б, екс-"регіоналові" Москаленку виборці мали показати червону карточку. Але він набрав 26,28% голосів, тоді як його головний опонент, маловідомий "фронтовик" Максим Філіппов, на той момент головний редактор київської комунальної газети "Хрещатик", лише 9%.

Наразі Москаленко залишається фаворитом на окрузі. За ці роки він зумів вибудувати тут серйозну штабну вертикаль, покриваючи усі райони. Більш того, в кріслах керівників РДА сидять лояльні до нього особи. Яскравий приклад – Бородянський район, де головою райради є Георгій Єрко, чия дочка – Галина – не лише депутат облради від БПП, а й помічник нардепа Москаленка. Кажуть, що в нього є й свої техкандидати. Таким називають Олександра Таможнього - депутата Бучанської міськради від Партії захисників Вітчизни, який у 2014 році представляв Ліберальну партію, але в своїй рекламі мімікрував під логотип БПП. У результаті, він набрав 5,6%.

Авжеж, без конкурентів не обійдеться. Ймовірною видається участь в наступній виборчий кампанії мера Бучі Анатолія Федорука. Він почав активно їздити Бородянським і Вишгородським районами. Навіщо Федоруку мандат? Депутатська недоторканність досі не знята, а кримінальних справ проти "вічного" мера Бучі, який керує містом з 1998 року, накопичилося чимало...

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Вибори 2018: Повне оголення