Стурбовані сексуальністю. Як імідж кандидата впливає на результати виборів

Цієї виборчої кампанії Україна спостерігає цілий парад претендентів на президентство. Кожен з них – оригінальний і самобутній персонаж. І кожен – не позбавлений притаманної будь-якій людині сексуальності. Але якщо сексуальність звичайної людини є для неї чимось особистим, то для політика це – важлива складова загального образу. Причому майже завжди – ключова складова. Адже люди-виборці передусім формують свої політичні симпатії підсвідомо. І саме сексуальність політика впливає на те, як до нього ставляться широкі маси.

В переліку претендентів на українське президентство у 2019 році є кілька осіб, які мають певні особливості своїх сексуальних образів. І розуміючи, що сексуальність відіграє провідну роль в образі політика, вони намагаються коригувати наповнення своїх образів – намагаючись збільшити чи зменшити кількість власного магнетизму. Інколи претенденти працюють над цим самостійно, а інколи – залучають цілі групи іміджмейкерів.

Depo.Вибори вивчає потенційних керівників держави і під цим кутом. І в нашому сьогоднішньому дослідженні ті з претендентів, що відчувають ті чи інші проблеми з сексуальністю і намагаються їх коригувати.

Хтось із них, як наприклад Юлія Тимошенко, перебувають на верхніх рядках чарту. А хтось, як "залізобетонний" Ілля Кива, лише підтягуються до електорального просвітління з нижчих щаблів соціологічних рейтингів.

Юлія Тимошенко

Вже багато років Юлія Володимирівна є секс-символом української політики і водночас всі ці роки вона, як це не парадоксально, намагається "прикрутити" власну сексуальність. Втім сексуальний магнетизм все одно проривається з неї назовні – чи то у вигляді специфічного плаття з блискавкою від шиї до щиколотки, чи то витонченого манікюру або пристрасних локонів в зачісці, чи у вигляді вербальних виливів агресії..

Але очевидно, що образ Тимошенко зазнає суттєвої корекції у бік зниження сексуальності. І викликане це розуміння нею самою та її іміджмейкерами, що в політиці жінка для досягнення успіху має бути асексуальною. Пояснюється це просто: інші жінки ніколи не проголосують за суперницю, у якій підсвідомо відчуватимуть агресивну конкурентку, яка змагається за сексуальну прихильність належних їм чоловіків.

Цей принцип доводить історичний політичний досвід. Скажімо, образ нинішнього німецького канцлера. Ангела Меркель, наприклад, є канцлером тому, що усім своїм єством заперечує претензії на сексуальну увагу чоловіків. З одного боку - це спрощує стосунки з чоловіками, яких все ж залишається у політиці більше, з іншого – усуває підстави для конкуренції з рядовими німками за їхніх німців.

Таку ж асексуальність ми бачимо і в наступниці Меркель Аннеґрет Крамп-Карренбауер, яка без сумніву цілком може стати наступним канцлером саме завдяки цьому фактору.

В цьому ряду також Маргарет Тетчер та Хіларі Клінтон. До останньої, звісно, можуть бути певні зауваження, бо "оральний" скандал навколо її чоловіка створив певний ореол, наповнений сексуальним змістом і навколо його дружини. Але ж Хіларі і не стала президентом Штатів.

І з Юлією Володимирівною все не так просто. Бо сексуальність є і приховати її важко. Навіть за образом українки-матері або училки. Хоча "училка", варто відзначити, - доволі вдала знахідка. Бо це є один з найАсексуальніших образів (а виключення з цього правила, особливо пропаговані у специфічному німецькому відео, лише його підтверджують).

З чоловічої точки зору приховування відверто сексуального образу Тимошенко, який вона демонструвала у 90-ті роки, є втратою. Бо це було справді захопливим видовищем – спостерігати за тендітною Юлею на контрастному фоні з кремезних спецназівців. Але через прагнення електоральних перемог ми, на жаль, все виразніше будемо бачити "меркелізацію" образу Юлії Володимирівни.

Володимир Зеленський

З чоловічою сексуальністю ситуація дещо інакша. Її наявність не є перешкодою для електоральної симпатії інших чоловіків. І при цьому є фактором електоральної симпатії жінок. Тож традиційна стримана сексуальність є швидше перевагою для політика. І тому стає предметом пропрацювання для більшості чоловіків-політиків. І особливо ці нюанси помітні у тих, чия сексуальність опиняється під питанням – чи то через чутки про орієнтацію, чи то через фізичні особливості. Наприклад зріст. Бо ми пам'ятаємо про той же "наполеонівський комплекс", який не завадив Бонапарту стати імператором, але все одно завжди залишався в фокусі його пильної уваги.

Сам Володимир Олександрович про те, як його з точки зору сексуальності сприймають його глядачі і потенційні виборці, переймається більше, аніж ті самі глядачі і виборці. Звернення самого Зеленського до теми сексуальності і сексуальної орієнтації свідчать, що сам претендент думає про це і хвилюється, як це впливає на його реноме.

[media type="picture" уposition="10"]

Уразливість власного сексуального образу Зеленський вбачає в його несерйозності. І комплексує з приводу зросту, хоча й заперечуватиме це навіть під тортурами. Компенсує ці особливості лідер "Кварталу" за рахунок намагання зайняти якомога більше місця на екранах, в умах і серцях глядачів. Також інструментом культивування власної поважності є потужний баритон, яким Зеленський навчився вміло користуватись. (Тим же засобом користується, до речі, і Олег Ляшко).

Зовнішньо свою маскулинність Зеленський підкреслює, як і багато інших чоловіків, потужною рослинністю на обличчі. Але відрощувати бороду йому вдається лише у міжзнімальний і міжконцертний період. А сценічний образ вимагає гладко вибритого обличчя.

Ілля Кива

Нещодавно цей діяч, який став відомим на хвилі Революції Гідності, видав заміж свою маму, про що не забув прозвітувати у соцмережах. Кива обмовився, що "хоча б на маминому весіллі погуляє". Журналісти сприйняли це, ніби Ілля тішиться з того, що ще на своєму весіллі не гуляв, то хоч на маминому погуляє. Втім, можемо припустити, що герой мав на увазі дещо інше. Наприклад, в цей момент в цілком могла проявитись образа на маму. Мовляв, якщо любові від мами не дочекався, то хоч погуляю на її весіллі.

Нагадаємо, що батько психоаналізу дідусь Фрейд цілком справедливо вважав, що сексуальність сина формується через сприйняття їм своєї матері. І очевидне виставляння напоказ Іллею своєї сексуальності в дорослому віці може свідчити про недоотримання ним маминої любові та уваги у дитинстві і намагання компенсувати це такою от демонстрацією своїх чоловічих принад. Ми не стверджуємо - лише припускаємо.

Арсеній Яценюк

Арсеній Петрович, який на зорі своєї політичної кар'єри вдостоювався зневажливих прізвищ типу "кролик", "Сєня", "кіндер-сюрприз" та інших через характерну зовнішність. Завжди відчувалося, що політик, займаючи найвищі державні посади, між тим відчуває значний дискомфорт від того, що його несерйозно сприймають саме через певну мультяшність образу.

Потуги Яценюка по нарощуванню власної мужності подекуди виглядали досить комічно. Згадаймо лише, з якими смішками сприйняли борди з войовничим камуфльованим "кроликом".

Тепер Яценюку його іміджмейкери порадили нарощувати чоловічу сексуальність за рахунок "брутальної" рослинності на обличчі. Дехто у соцмережах навіть провів паралелі із героєм нашумілого американського серіалу "Breaking Bad" Волтером Вайтом, який став уособленням чоловіка зі "сталевими яйцями".

В принципі, не можна заперечувати, що шлях перетворення образу, обраний Яценюком, правильний. Але мине ще чимало часу, доки з пам'яті електорату вивітриться "кіндер-сюрприз".

Олег Ляшко

Сексуальна неоднозначність цього політика, якій дуже багато уваги приділяють засоби масової інформації, змушує Олега Валерійовича здійснювати кроки щодо укріплення свого образу як традиційно орієнтованого суб'єкта з усіма принадами маскулінності.

Потуги з укріплення своєї чоловічої сутності у Ляшка спрямовані не лише на власну зовнішність, а й на сімейно-соціальний образ. І в рамках цього "покращення" нам раптом пред'явили традиційну сім'ю Ляшка з доволі харизматичною дружиною Росітою, яка ще й носить в собі гарячу латиноамериканську кров.

В самому Ляшкові ми також бачимо певні сексуальні покращення. Це й демонстрований ним підкачаний торс вже не юнака, а чоловіка. І регулярне перевдягання у одяг в стилі "мілітарі". Та й краватки Олега Валерійовича переважно червоного кольору покликані підкреслювати "альфасамцовість" їх власника.

Петро Порошенко

На перший погляд здається, що у президента немає якихось глибинних проблем з сексуальністю: красуня-дружина, купа дітей, повна реалізованість у родині, бізнесі та політиці. Але кілька моментів все ж можна відзначити.

Перше, що впадає в око, це те, що Петро Олексійович ніби стидається своєї зовнішності. Бо і під час попередніх перегонів, і під час нинішніх він не надто прихильно ставиться до своїх світлин на бігбордах. Віддаючи перевагу текстовим меседжам.

Якщо придивитись до його костюмів чи камуфляжів, буде зрозуміло, що він досить пофігістично ставиться до власної зовнішності. Це може свідчити про те, що Порошенко махнув рукою на свою сексуальність. Плюс до цього ми бачимо, що голова держави за свою каденцію помітно постарів: додалося сивини і зморшок.

Можливо все це і не матиме значення наступного року. А може, якби б президент став більше всміхатись і більш витончено вдягатись, у нього б і додалося прихильниць, які б допомогли йому зайти на Банкову вдруге.

Анатолій Гриценко

Головна ознака сексуальності Гриценка - його вуса. Він, до речі, чи не єдиний з кандидатів, хто підкреслює свою чоловічу сутність саме за допомогою цього елементу. Вважається, що вусаті чоловіки уособлюють жорсткість, мужність. І це - про Гриценка, якого часто звинувачують у надмірній авторитарності.

На бордах, на відміну від Порошенка, він не соромиться виставляти своє фото. Причому видно, що ці фото - не надто фотошоплені. Він ніби показує: ось я такий, який є. З одного боку, така відвертість може приваблювати жінок.

Але з іншого - Гриценко демонструє скутість і консервативність, які можна прирівняти до асексуальності. І цим він дещо схожий на Тимошенко: так само прагне здаватись асексуальним. Хоча це, на відміну від Юлії Володимирівни, не несе йому електорального зиску.

А може тут відчувається й рука дружини Анатолія Степановича, яка докладає руку до створення образу свого чоловіка і просто не хоче ділити його сексуальність з іншими.