Готовність №1: Що треба знати виборцю перед другим туром

Ключові моменти майбутнього повторного голосування на виборах Президента України

Фото: УНІАН

21 квітня Україна у другому турі виборів обиратиме Президента. Кандидури дві - діючий голова держави Петро Порошенко і актор Володимир Зеленський.

Depo.ua пропонує ознайомитись з важливими аспектами майбутнього голосування, щоби вибори в Україні відбулися якнайспокійніше.

Чого не треба робити на дільнці

З метою дотримання закону та збереження достовірності волевиявлення громадян під час виборів Президента України накладаються певні заборони відносно виборців та інших учасників виборчого процесу.

Depo.ua вже зазначало, що на дільниці не можна здійснювати фото- та відеофіксацію заповнених бюлетенів, рівно як і заборонено виборцю демонструвати своє волевиявлення іншим виборцям, спостерігачам та членам комісії.

Також в день проведення голосування заборонено агітувати за будь-кого з кандидатів. Така ж заборона діє і у переддень виборів, який називають «днем тиші».

Заборонено голосувати за іншу особу. Навіть наявність у вас паспорту та нотаріально завіреної довіреності не дає права на отримання бюлетеня за іншу особу. Єдиним допустим втручанням є допомога реалізувати своє право голосу людям з особливими потребами – виключно у їх присутності.

Не дозволяється також:

виносити бюлетень за межі дільниці або передавати бюлетень будь-кому;

надавати або отримувати виборчий бюлетень особою, яка не має права його надавати чи отримувати;

надавати виборцю заздалегідь заповнений виборчий бюлетень;

голосувати виборцю більше, ніж один раз;

пошкоджувати скриньки для голосування.

Що робити з зіпсованим бюлетенем

На випадок пошкодження бюлетеня під час голосування передбачено процедуру заміни бюлетеня. Якщо виборець зробить помилку під час заповнення бюлетеню, такий механізм дозволяє йому таки здійснити волевиявлення.

Виборчі бюлетені є документами суворої звітності. Їх форму та зміст для голосування на виборах Президента України затверджує ЦВК не пізніше ніж за 22 дні до дня виборів.

Текст виборчого бюлетеня для другого туру затверджується ЦВК не пізніше ніж за 10 днів до дня повторного голосування. Центральна виборча комісія також передбачає певні ступені захисту виборчого бюлетеня.

Всі бюлетені виготовляються централізовано і передаються до окружних комісій, які напередодні голосування розподіляють їх між дільницями. Після отримання виборчого бюлетеня виборець має заповнити його особисто в кабінці.

Ці заходи знижують ризик зловживань і фальсифікацій та змушують членів комісій і виборців бути уважними та обережними під час голосування.

У випадку, якщо виборець все ж припустився помилки і заповнив бюлетень, або зіпсував його, передбачено процедуру заміни документу. В такому випадку громадянин має  невідкладно звернутися з письмовою заявою до члена ДВК, який видав йому виборчий бюлетень, з проханням видати йому інший виборчий бюлетень. Член ДВК має видати інший виборчий бюлетень тільки в обмін на зіпсований.

Зіпсований виборчий бюлетень негайно погашається як невикористаний, про що складається акт. Зіпсований і погашений виборчий бюлетень при підрахунку голосів враховується як невикористаний і запаковується разом із контрольним талоном у пакет з невикористаними виборчими бюлетенями. Запис про видачу повторного бюлетеня член комісії робить і в списку виборців напроти прізвища виборця.

Варто зауважити, що отримати бюлетень замість зіпсованого можна лише один раз - повторна видача виборчого бюлетеня замість невірно заповненого не допускається. Тож якщо виборець зіпсує і "дублікат", нової можливості виявити свою виборчу волю в нього вже не буде.

Порушення і фальсифікації

З огляду на актуальність цього питання Depo.ua розповідає виборцям, як діяти, коли їхній голос пробують купити. Також нагадуємо потенційним фальсифікаторам про те, яка відповідальність передбачена за їхні дії. Адже закон передбачає двобічну відповідальність: як для організаторів і виконавців фальсифікацій, так і для тих, хто продає своє право вибору за гроші чи гречку.

Адміністративну відповідальність за порушення виборчих прав встановлює Кодекс України про адміністративні правопорушення. А відповідальність кримінальну – статті 157-160 Кримінального кодексу України. Безпосередньо за протидію фальсифікаціям і купівлі-продажу голосів "відповідає" стаття 160 ККУ.

Частина 1 цієї статті стосується громадянина-виборця. Вона передбачає штраф від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи чи обмеження волі на строк до 2 років за прийняття пропозиції або одержання виборцем для себе чи третьої особи неправомірної вигоди за такі дії:

- відмову від участі в голосуванні,

- голосування на виборчій дільниці більше одного разу,

- голосування за окремого кандидата на виборах або відмова від такого голосування,

- передання виборчого бюлетеня іншій особі.

Усе це належить до випадків прямого підкупу виборців і стосується, повторимо, дій самих громадян. А того, хто пропонує чи надає виборцю неправомірну вигоду за перелічені дії, карають обмеженням або позбавленням волі до 3 років і забороною обіймати певні посади (частина 2 згаданої статті ККУ).

У третій частині статті 160 йдеться про непрямий підкуп виборцівнадання підприємствам, установам, організаціям неправомірної вигоди або надання безоплатно товарів (крім товарів, що містять зображення найменування, символіки, прапора політичної партії, вартість яких не перевищує 3% прожиткового мінімуму для працездатних), робіт, послуг. Санкція тут – обмеження або позбавлення волі від 2 до 4 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до 3 років.

Найбільш суворе покарання передбачене частиною 4 статті 160 ККУ – для організаторів фальсифікацій, якщо їхні дії вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, членом виборчої комісії, кандидатом чи його довіреною особою, представником політичної партії у виборчій комісії, уповноваженою особою партії чи місцевої організації партії, офіційним спостерігачем на виборах. Санкція тут – позбавлення волі на строк від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років.

Як і чому голосування на виборчій дільниці може бути визнано недійсним

Голосування на кожній окремій дільниці може біти визнане недійсним через порушення, які не дозволяють достовірно встановити результат волевиявлення виборців.

Закон «Про вибори Президента України» встановлює перелік таких порушень та їх масштаб, які є необхідною умовою визнання голосування на дільниці недійсним.

Отже, підставами для цього є:

  • вкидання виборчого бюлетеня до виборчої скриньки за виборця іншою особою;
  • голосування особами, які не мають права голосу;
  • голосування особами, які не включені до списку виборців на виборчій дільниці або включені до нього безпідставно
  • голосування особою більше, ніж один раз.

Законом передбачено, що поодинокі випадки таких порушень не є підставою для визнання голосування недійсним. Але у разі, якщо встановлено, що більше 5% від кількості виборців на цій дільниці припустилися таких порушень, голосування може визнаватись недійсними.

Ще одне порушення, яке може призвести до недійсності – виявлення у виборчих скриньках більшої кількості бюлетенів ніж виборців, які взяли участь у голосуванні на дільниці. Але таких «лівих» бюлетенів для виникнення підстав визнавати голосування недійсним, має бути не менше 10% від кількості тих, хто взяв участь у голосуванні.

Також закон дозволяє визнавати голосування недійсним у випадку, якщо одну або більше скриньок для голосування було знищено чи пошкоджено і стан бюлетенів не дозволяє встановити їх зміст. Таких має набратись 5% від кількості виборців, що взяли участь у голосуванні.

У разі, якщо виникли перелічені вище обставини, дільнична виборча комісія складає відповідний акт, який підписують всі присутні члени ДВК та скріплюють печаткою. І вже на підставі цього акту починається розгляд питання про визнання голосування недійсним.

Якщо комісія дійде висновку, що внаслідок порушень справді було спотворено волевиявлення у передбачених законом масштабах, комісія ставить прочерки у тих графах протоколу ДВК, де йдеться про результати голосування за тих чи інших кандидатів. Цей протокол доповнюється також рішенням про визнання голосування недійсним та актом, на підставі якого прийнято це рішення.

Варто зазначити, що окружна виборча комісія також має повноваження, на підставі тих самих порушень, визнавати недійсним голосування на дільниці – за аналогічною процедурою, як і на рівні дільничної виборчої комісії.

За що можна сісти під час виборів

Особи, винні в порушенні законодавства про вибори Президента України, можуть бути притягнуті як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності.

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

За порушення права громадянина на ознайомлення зі списком виборців передбачено штраф від 170 до 510 гривень.

Здійснення передвиборної агітації особою, участь якої у передвиборній агітації заборонено також буде покарано штрафом. Але законодавець диференціював розмір штрафу в залежності від особи порушника: простому громадянину це порушення обійдеться у суму від 510 до 850 гривень, а посадовій особі – від 850 до 1360 гривень.

Штрафом в розмірі від 340 до 1700 гривень буде покарано працівника виборчої комісії у випадку ненадання копії виборчого протоколу особам, які мають право на їх отримання.

За невиконання рішень виборчої комісії громадян може бути оштрафовано на суму від 255 до 425 гривень.

Передбачено штрафи і для роботодавців, які відмовляються звільникти члена виборчої комісії від виконання виробничих чи службових обов’язків (від 340 до 850 грн). А за звільнення члена виборчої комісії з роботи або переведення його на нижчу посаду з підстав, пов’язаних з виконанням ним обов’язків у виборчій комісії, буде накладено штраф від 1020 до 1700 гривень.

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Законодавством передбачено відповідальність за здійснення злочинів проти виборчих прав громадян.

Тож «сісти» можна за такі дії:

  • перешкоджання здійсненню виборчого права, роботі виборчої комісії
  • чи діяльності офіційного спостерігача (ст. 157 ККУ);
  • надання неправдивих відомостей до органу ведення Державного реєстру виборців або фальсифікація виборчих документів, підсумків голосування або відомостей ДРВ (ст. 158 ККУ);
  • незаконне використання виборчого бюлетеня, голосування виборцем більше ніж один раз (ст. 158-1 ККУ);
  • незаконне знищення виборчої документації (ст. 158-2 ККУ);
  • порушення таємниці голосування (ст. 159 ККУ);
  • підкуп виборця (ст. 160 ККУ).

Покаранням може бути обмеження або позбавлення волі на різні строки. Іноді - з позбавленням права обіймати певні посади на певні терміни. Конкретну міру покарання винуватцю обиратиме суд.

Коли Україна на 100% знатиме ім'я переможця виборів

Підрахунок голосів виборців, відданих за того чи іншого кандидата під час повторного голосування на виборах Президента України, триватиме протягом 10 днів. Саме такий час надано Центральній виборчій комісії на оголошення остаточних результатів.

Як зазначено у Законі "Про вибори Президента України", Центральна виборча комісія на своєму засіданні на підставі протоколів окружних виборчих комісій про підсумки повторного голосування в межах відповідних територіальних виборчих округів не пізніш як на десятий день з дня повторного голосування встановлює та оголошує результати повторного голосування з виборів Президента України, про що складає протокол.

Центральна виборча комісія на своєму засіданні оприлюднює результати виборів Президента України, про що зазначається у протоколі засідання комісії, із зазначенням прізвища, імені, по батькові обраного Президента України, його року народження, професії, посади (заняття), місця роботи, місця проживання, партійності, суб'єкта висування.

Після того, як ЦВК встановить результати, вони мають бути офіційно оголошеними. Відбувається офіційне оголошення результатів шляхом їх опублікування у газетах "Голос України" та "Урядовий кур’єр" із зазначенням прізвища, імені, по батькові обраного Президента України, його року народження, професії, посади (заняття), місця роботи, місця проживання, партійності, суб’єкта висування.

Закон встановлює, що саме офіційне оголошення результатів виборів Президента України стає підставою для звільнення з роботи, не сумісної із зайняттям поста Президента України.

Всю повноту влади Президент України отримує в момент складення присяги Українському народові на урочистому засіданні Верховної Ради України, не пізніш як через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Вибори 2018: Повне оголення